Життя після пандемії: світ вже не буде таким, як раніше…

Життя після пандемії: світ вже не буде таким, як раніше…
Spread the love

Після спалаху коронавірусу світ уже почав змінюватися, як він змінювався після пандемій чуми XIV-XV століть, революцій XVIII-XIX століть, двох світових воєн XX століття тощо. Хороша новина у тому, що такі глобальні повороти, разом з негативними економічними, екологічними наслідками, несли за собою потужніший розвиток людства і пробудження свідомості людей.

Що принесуть нам оці, «коронавірусні», зміни? Медицина і наука, однозначно виграють, отримавши потужний досвід у реагуванні на подібні виклики та об’єднанні сил і мізків задля їхнього подолання. Остаточно будуть «узаконені» нові трудові відносини, постануть нові норми спілкування між людьми. Коли відсиджувати свої 8 годин в офісі стане не обов’язковим, а подеколи – небажаним, а концертні зали та стадіони почнуть поступатися віртуальним формам сприйняття мистецтва та спортивного вболівання. Утім, ніхто не каже, що всі нинішні тенденції отримають розвиток. Екологія? Після певного тимчасового покращення, ймовірно, вона повернеться до попереднього стану, якщо не гіршого. А от що точно буде, так це очевидне: інформаційні маніпулятори не залишаться без роботи.

На сайті Укрінформу відомі в Україні люди розповіли, як будуть змінюватися ті чи інші сфери людського життя, і ми теж пропонуємо вам ознайомитися з їх думками.

Соціальний психолог і науковий співробітник лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Володимир Савінов вважає, що нинішній спалах коронавірусу навряд чи може суттєво змінити подальшу поведінку людей чи соціальний уклад. “Але важливо те, що зараз ми побачили, як спрацьовують соціально-психологічні механізми, коли не лише інформація, а ще й емоція передається суспільству. Інформація та емоції передаються набагато швидше, ніж фізично сам коронавірус. Тож ця епідемія навіть у самому її епіцентрі передусім інформаційно-емоційна, хоч би як негуманно це звучало. Тобто інформаційна віральність (заразність) для суспільства є потужнішою за саму медичну”, – сказав експерт.

Володимир Савінов

Він додає, що панічний стан людей, який поширюється через інформаційний простір, здатний й фізично послаблювати людей з групи ризику. Серед них не лише люди зі слабким здоров’ям чи імунітетом, а й люди, схильні до навіювання.

Втім, керівник Школи універсального журналіста, автор книг із професійної та особистої ефективності Віталій Голубєв знайшов і позитивні наслідки щодо паніки у зв’язку зі спалахом коронавірусу:

Віталій Голубєв

  • Якщо панічні настрої допоможуть бодай частині співвітчизників позбутися байдужого ставлення до власного здоров’я і до здоров’я інших – це вже позитив. Хтось нарешті усвідомить, що, захворівши, краще залишитися вдома, а не за будь-яку ціну бігти на роботу і тим самим наражати на небезпеку себе та інших. Хтось перестане економити кілька гривень, намагаючись втиснутися за будь-яку ціну в переповнений тролейбус чи електричку. Хтось почне вимагати від роботодавця забезпечення елементарних засобів безпеки на робочому місці. А якщо той відмовиться – то зробить вибір на користь власного здоров’я і комфорту, а не ризику втратити робоче місце. А ще комусь зроблять зауваження інші. Приміром, за плювки й кашляння в громадських місцях, з порушенням особистого простору своїх співгромадян. Якщо саме нинішня епідемія допоможе комусь почати поводитись не як бидло, а як вихована людина – в цьому теж є позитив.

Співпраця науковців світу може стати як ніколи потужною

Для наукового і медичного світу, схоже, нинішній досвід протистояння спалаху Covid-19 виявиться надзвичайно цінним. Стрімке поширення коронавірусу спонукало науковців і медиків з різних куточків світу об’єднати зусилля в режимі реального часу, тобто просто в онлайні.

Простими словами це описав Євген Найштетик, засновник біотехнологічної компанії Planexta inc:

  • Мені здається, що пандемія коронавірусу стане прекрасною підмогою у переході на новий уклад. Згадайте, як раніше учені шукали нові ліки та вакцини. Це були закриті дослідницькі центри, власниками яких були держави чи мультинаціональні корпорації. Дослідження рухалися згідно із заданим алгоритмом в умовах суворої звітності тощо.

А зараз? Десятки тисяч біоінженерів бачать на екранах комп’ютерів відкриті дані геномів усіх ідентифікованих модифікацій вірусу, викладені на сайті Національної медичної бібліотеки США. Прямо там у реальному часі «крутять» усі вироблені протеїни і співставляють з подібними біологічними агентами, які вже зустрічалися (іншими словами, коронавірус співставляється з іншими вірусами. – Ред). Деякі з них навіть не заморочуються ручною працею, а запускають штучний інтелект для пошуку зачіпок. Потім у чаті один іншому кидає: “Бачив, що у нього в мембранному протеїні BCA25677.1?” А той відповідає: “Ага, зараз спробую змоделювати до нього легкі ланцюги імуноглобуліну”… Це вже є і доступне усьому світові, який дуже змінюється, і де старі еліти не знають, як жити далі”.

Співпраця науковців

А от з екологією все одно будуть проблеми

Сенсація: епідемія коронавірусу в Китаї, якщо можна так сказати, частково мала позитивний вплив на екологію. Учені з NASA зафіксували значне зниження вмісту діоксиду азоту (NO2) – отруйного газу, що виділяється автотранспортними засобами, електростанціями і промисловими об’єктами. У цілому йдеться про зниження рівня забруднення на 36%(!), порівняно з аналогічним періодом минулого року. Але чи означає це, що екологічні наслідки в цілому будуть благодатними?

  • Менш, ніж за два місяці світові організації показали нам, наскільки дійсно можливо закрити закрити цілі міста, включаючи такі провідні туристичні напрямки, як Венеція, зменшити кількість рейсів та скасувати багато найважливіших конференцій та самітів тощо. І це лише початок… Раптом ми розуміємо, що всі виправдання для уникнення зменшення забруднення були лише виправданням, і що ми можемо ідеально жити у світі без конференцій, у світі академіків та вчених без пиття пива з колегами та підживлення нарцисизму деяких дослідників – дорогої розкоші, яку нам не слід дозволяти собі в ці часи кліматичної кризи, – написав науковий співробітник Канарського інституту астрофізики Мартін Лопес Корейра.

Але він підсумовує, що людство так зреагувало лише під страхом негайної загрози – коронавірусу. Водночас ми не сприймаємо таку довгострокову загрозу як глобальне потепління.  Науковець припускає, що людство невдовзі забуде цей урок і продовжить свій авантюрний шлях, як воно до того звикло.

Зміниться все, і люди будуть по-іншому дивитися навіть на організацію робочого місця. Якщо раніше, десятиліття тому, найбагатші люди світу відмовилися від стандартних робочих кабінетів, – як показали на телеканалі ВІТА TV, то нині така практика буде поширюватися більше.

Понад половини світової робочої сили наразі працює віддалено, а оскільки пандемія і далі загрожує масовому здоров’ю, нам світить тривалий період гібридної роботи – з дому та з офісу у різних пропорціях.

За матеріалами сайту Укрінформ.

Відео – сайт ВІТА TV.

Фото – з відкритих інтернет-джерел.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *