Салат з оселедцем придумали не в радянському союзі. Салати з інгредієнтів, типових для шуби, були поширені ще в першій половині XIX століття в кухнях країн Скандинавії, а також у Німеччині під назвою «оселедцевий салат», – повідомляє NEWS Хмільника.
Англійська куховарська книга Modern cookery for private families 1845 року містила рецепт шведського оселедцевого салату, що складається з норвезького оселедця, покладеного на дно тарілки і покритого різаним буряком, картоплею, маринованими огірками, тертим яблуком і рубаними яйцями. Тим часом норвезьке видання Lærebog i de forskjellige Grene af Huusholdningen за 1851 рік пропонувало для цього салату викласти оселедець на дно страви, а зверху розкласти буряк, моркву, яйця та інші інгредієнти, при цьому не перемішуючи. Такі страви зазвичай заправлялися легким дресингом на кшталт суміші олії та кислого компонента (оцет або лимонний сік).
Як салат з’явився у радянському союзі
Цю страву росія привласнила собі в ХХ столітті, коли почала наполегливо поширювати історію про одного багатого купця, власника мережі московських їдалень. Він нібито придумав салат, що символізує народне єднання: оселедець був «їжею пролетарів», майонез символізував буржуйське життя, а червона «шубка» із тертих бурячків мала нагадувати червоний пролетарський прапор.
А правда ось у чому. Оригінальних страв у так званій радянській кухні майже не існує, чи не всі вони запозичені в різних народів світу, подекуди — адаптовані під дефіцитні полиці радянських магазинів.
Люля-кебаб, наприклад, росіяни «запозичили» в тюркських і кавказьких народів. Популярний в українській, польській, білоруській і литовській кухнях холодник стали подавати під назвою «свєкольнік». В італійців радянські кухарі запозичили пасту, адаптувавши рецепт і назвавши його макаронами по-флотськи, а також відомий десерт шоколадна ковбаска – теж італійський. Гуляш взяли в угорців, плов – у народів Середньої Азії та Близького Сходу, шашлик і харчо – в грузинів, а торт “Наполеон” – у Франції, де цей десерт у дослівному перекладі означає “тисяча шарів”. Український борщ вони теж намагалися “забрати” собі, через що у багатьох країнах світу його називають російським супом. Однак українці виправили це в минулому році – як, -читайте за посиланням.
Салат з оселедцем – це досить популярна холодна страва в Польщі, країнах Скандинавії, Північній Німеччині й Нідерландах. Готують її за різними рецептами, але основним інгредієнтом завжди виступає солоний оселедець.
- У країнах Скандинавії та Нідерландах солоний оселедець для салату попередньо вимочують, змішують із порізаною кубиками відвареною картоплею, селерою, маринованими огірками та яблуками і заправляють його густим соусом з оселедцевого молочка, натертої ріпчастої цибулі, оцту й олії.
- У Швеції в оселедцевому салаті «беруть участь» солоний оселедець, відварна яловичина, буряк та яблука з вінегретною заправкою, змішаною з порубаними анчоусами, маринованими огірками, каперсами та гірчицею.
- В Естонії готують салат з оселедцем за схожим принципом, він називається там росольє.
- У Північній Німеччині оселедцевий салат готують із солоного оселедця, відвареного м’яса, буряків, маринованих огірків і майонезу.
- В Австрії, зокрема, у Відні та його околицях оселедцевий салат вважається традиційною стравою в Попільну середу на початку Великого посту.
- А от у Франції, до речі, салат називають російським (La salade Russe de Malmedy), але не через те, що його придумали росіяни, а через те, що до складу салату входять дуже різні складники, які перемішуються між собою — подібна кулінарна техніка не дуже притаманна вишуканій французькій кухні. Такий салат готували ще в ХІХ сторіччі під час щорічного карнавалу Cwarmê, який французька спільнота влаштовує в бельгійському містечку Мальмеді. Готують його з маринованим оселедцем, нарізаними кубиками бурячками і яблуками, заправляючи майонезом.