Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна

Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна
Spread the love

Стрітення, громниці, зимобор – 15 лютого. За книгою Василя Скуратівського продовжуємо розповідати хмільничанам про давні звичаї наших предків, вірування і народні прикмети, що стосувалися погоди і святкових обрядодій.

Зі Стрітенням пов’язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. З цього приводу казали: “Прийшла громниця – зимі половиця”, оскільки “В цей день лютий до березня приїхав”.

На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Побутувало повір’я, що “громниці” (посвячені свічки) вельми помічні від грому. Їх спеціально тримали в господарствах, і коли надходила гроза, то запалювали, щоб “грім хати не підпалив”, а також давали в руки тим, хто помирав, коли читали відхідну. Посвяченою в цей день водою лікували хворі місця й пристріт. Навіть чумаків, які вирушали в далеку дорогу, господар, давши хліб та сіль, скроплював стрітенською водою, а також волів та мажару, приказуючи: “Боже, тобі поможи!”

Кожен господар на Стрітення ретельно спостерігав за погодою, оскільки, як уже мовилося, зустрічаються зима з літом.  Найбільш завбачливі навіть складали прогностик на кожну годину дня.

Якщо під вечір потепліло, то вважалося, що літо перемогло, а тому “зима йде туди, де було літо, а літо йде туди, де була зима”. Відтак примхи природи народжували численні прислів’я й прикмети.

  • Якщо на Стрітення півень води нап’ється на порозі (відлига), то на Явдохи (14.03.) віл напасеться на дорозі.
  • Коли на громницю півень нап’ється водиці, то на Юрія (6.05) кінь напасеться травиці.
  • Якщо на Стрітення мороз буває, то ведмідь свою буду розбиває.
  • Як сонце ясне на громницю буде, то більш ніж перед тим снігу випаде всюди.
  • Як на громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
  • Як на громницю з дахів ся тече, то зима довго ся приволоче.
  • Як на Стрітення метіль дорогу перемітає, то корм відмітає.
  • Як на Стрітення капає зі стріхи – не найдеться з літа потіхи.
  • Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
  • Ясний і тихий день – на хороший врожай і рійбу бджіл.
  • Коли на Стрітення відлига – пропаде ще весна надовго.
  • Якщо на деревах іній – зародить добре гречка і бульба.
  • Якщо вранці випав сніг – на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень – зернові будуть середні, а увечері – недорід.
  • На дахах довгі бурульки – стільки ще випаде снігу.
  • На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб до плуга.
  • Як капає зі стріх, то то буде так капати з очей (себто ще повернуться морози).
  • Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
  • Зимобор з відлигою – на ранню й теплу весну, зі снігом – на дощову й тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна; якщо в цей день не видно сонця – чекай суворих морозів.

Православна церква України це свято пояснює так: Стрітення – це зустріч. Фактично, ми згадуємо подію зустрічі Богонемовляти на порозі Єрусалимського храму праведним старцем Симеоном. Символічно в цій події бачимо зустріч двох епох – старозавітної і новозавітної, а також зустріч людини з Господом, зустріч Месії людьми, яких Він прийшов спасти, пророче визнання Ісуса – Христом-Месією.

Це останнє велике свято перед Пасхальним постом, яке завершує сорокаденний різдвяний цикл. Присвячений прославленню появи у цьому світі Сина Божого – Господа Ісуса Христа. Свято Стрітення є унікальним за своєю богослужбовою традицією, адже воно водночас присвячене прославленню і Спасителя, і Його Пречистої Матері.

Про освячення свічок і їхню силу.

В молитвах на благословення свічок ми просимо, щоб Дух Святий запалив нас світлом Христовим, щоб дав можливість пізнати Христа, щоб ми могли Його понести людям, щоб як світло проганяє фізичну темряву, так щоб і ми запалені духовним світлом, могли оминути темряву гріха. Свічки, які ми благословляємо, є символом самого Христа, який проганяє темряву з нашого життя. Тому варто запалювати їх щоразу, коли стаємо до молитви, щоб пригадувати собі про Його присутність. Часто кажуть, що ці свічки оберігають від грому і блискавиці, немов би вони наділені якоюсь магічною силою. Так, варто їх запалювати під час бурі і при хворобах, в моменти лихоліть, але лише з вірою, що Той, Хто Є правдивим Світлом, завжди поруч і може нас вберегти та прийти на допомогу. Свічка не оберіг, а символ Божої присутності, який має запалювати нашу віру і довіру до Христа. Тому не варто колекціонувати свічки і з року в рік їх знову освячувати, щоб вони мали “більшу силу”. Нехай ті свічки, які будете освячувати, згорять у вас до наступного року, це буде добрим знаком того, що ви за цей рік присвятили багато часу для Бога.

Фото – з відкритих інтернет-джерел.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *