Як свині у Хмільнику  сусідів до суду довели і чим закінчилась справа із «душком»?

Як свині у Хмільнику  сусідів до суду довели і чим закінчилась справа із «душком»?

Прес-служба Хмільницького міськрайонного суду розповіла історію однієї справи, де дві жінки  подали позов на свого сусіда через свині.

  • Дві хмільничанки звернулись до Хмільницького міськрайонного суду із позовом до свого сусіда, який на своїй земельній ділянці побудував господарські будівлі й утримує в них велику кількість свиней, там же здійснює їх забій та обробку туш за допомогою відкритого вогню. Такі дії чоловіка, за словами його сусідів, зробили їхнє життя нестерпним і вже протягом трьох років вони не можуть знайти спільну мову, що привело їх до суду.Позивачки вимагали від відповідача припинити свою діяльність , скасувати декларацію про готовність об’єктів (хлівів для утримання свиней) до експлуатації, знести самовільно збудовану будівлю, скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та стягнути моральну шкоду у розмірі 10 тисяч гривень кожній сусідці, – повідомив Хмільницький міськрайонний суд.

У суді жінки розповіли, що постійно страждали від нестерпного смороду, криків  свиней, вода у колодязі, згідно численних лабораторних досліджень, не відповідає вимогам по вмісту нітратів. Жінки разом зі своїм адвокатом наголосили, що відповідач побудував господарські будівлі без дотримання норм пожежної безпеки та державних будівельних норм, не вкладав договору на утилізацію продуктів життєдіяльності тварин, їх вакцинацію і ветеринарне обслуговування. Свої слова позивачки підтвердили численними зверненнями та відповідями з різних інстанцій.

Відповідач не погодився з точкою зору своїх сусідок і категорично заперечував, що він спричиняє комусь незручності. Чоловік вважає, що на своїй земельній ділянці він вправі робити те, що вважає за потрібне і зробив усе для того, аби врегулювати конфлікт: частину свиней перевіз до тещі, одну із споруд, побудовану з порушенням будівельних норм він демонтував самостійно, продукти життєдіяльності свиней вивозить двічі на день на город, а місце забою він завжди обробляв. Відповідач також стверджує, що у 2019 році він забив лише 4 з 15 свиней і туші обробляв за допомогою газового балону, а за його заявою спеціалізовані служби перевіряли наявність гризунів і їх не виявлено. Чоловік зазначив, що крім нього, сільськогосподарських тварин утримують й інші жителі вулиці, до яких у позивачок претензій немає.

У судових засіданнях суддя Хмільницького міськрайонного суду Марина Робак заслухала думку сторін, дослідила докази у справі та заслухала свідків. Судом було встановлено, що відповідач утримує свиней з порушенням ряду вимог ДБН, не дотримувався  правил подвірного забою тварин та користувався відкритим вогнем під час обробки туш на меншій, ніж дозволено, відстані від житлових будинків сусідів.

Позивачі зуміли довести, що у їхніх домоволодіннях, особливо в літню пору стояв неприємний запах, було чути крики тварин: такі обставини порушували права жінок, визначених статтею 50 Конституції України, статтею 293 Цивільного кодексу України та правил добросусідства.

Однак позивачі не надали жодних доказів щодо появи мишей та щурів у їхніх домоволодіннях, в той час як довідки приватного підприємства «Профдезинфекція» інформують, що у відповідача гризунів та слідів їхньої життєдіяльності не виявлено.

Не доведено позивачами і причинно-наслідковий зв’язок утримання відповідачем свиней і забруднення колодязю однієї з позивачок нітратами, оскільки колодязі позивачів розташовані у зоні діючого кладовища і поблизу вигрібних ям інших сусідів.

Що вирішив суд?

Керуючись статтями 258, 259, 264, 265, 273, 354 Цивільно-процесуального кодексу України, суд частково задовольнив позовні вимоги.

  • у одній з господарських будівель, що використовуються з порушеннями санітарних норм Хмільницький міськрайонний суд заборонив відповідачеві утримувати та проводити подвірний забій тварин;
  • стягнути з відповідача на користь двох позивачок по 7 тисяч гривень моральної шкоди та витрати жінок на професійну правничу допомогу і сплачений судовий збір.
  • у решті позовних вимог суд позивачкам відмовив.

 

Якщо хтось із сторін вирішить оскаржити рішення в апеляційному порядку, то він має на це 30 днів. А прес-служба суду пообіцяла, що вже найближчим часом прокоментує нам інформацію про те, як уникнути сусідських війн «за межу».

Дарина Сміла

Поділитись у соц мережі


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *