Сьогодні у своєму мама-блозі публікую статтю, яку готувала для роботи. Навіщо я це роблю? Аби злочинів, де потерпілими чи жертвами є діти, ставало дедалі менше. Не все, але чимало у цьому житті залежить від нас, наших дій та знань. Поясніть своїм дітям, аби вони знали! Я звертаюсь до обох батьків.
Починаючи з 3-річного віку, коли дитина усвідомлює власне «я», люблячі батьки мають поговорити з нею про кордони тіла. Хтось скаже, що це зарано чи не потрібно, я ж вважаю, що саме час, головне – не запізно!
Що ж мається на увазі, коли ми говоримо про кордони тіла? Поясніть дитині, що її тіло належить тільки їй, ніхто не повинен торкатися її статевих органів, а лікарі мають проводити огляди виключно в присутності когось із батьків.
Розповідайте своїй дитині, що якщо вона не хоче когось обнімати чи цілувати або ж коли хтось, навіть родичі, намагається це зробити, а їй неприємно, то достатньо просто сказати «ні»!
Ваші син чи донька мають знати, що вони можуть розповісти усе, навіть якщо це соромно чи страшно, а ви їх завжди підтримаєте та зрозумієте. Вони можуть поділитися з батьками усім, навіть якщо хтось каже, що це «секрет секретний». Крім того, навчіть своїх малюків, що вони можуть задавати будь-які питання про своє тіло, повірте, краще це зробите ви, а не однолітки чи чужі дяді і тьоті – від цього втрачається елемент довіри в стосунках.
Образити дитину можуть не лише дорослі, а й однолітки: нехай малюк з раннього віку знає, що друг – це той, хто зважає на його бажання, а не примушує до чогось.
Нехай наші діти довіряють своїм почуттям. А розмова з батьками про кордони тіла обов’язково повинна відбутись. Адже говорити – це означає захистити!
Ваша Наталя Міщук