За результатами дослідження Gradus, 41% українців взагалі не читають. Серед
них 11% відверто говорять про те, що читати не хочуть і вважають це марною
тратою часу, 14%-байдужі до такого виду дозвілля і 16% опитаних прагнуть
читати, але не роблять цього.
Чому українці не читають?
Перш за все, варто назвати таку причину, як пандемія коронавірусу та війна. Через економічну кризу, яку спричинив коронавірус у 2020 році, закрилося 48 книгарень. За даними книжкової палати України, у 2022 році видали на 1967 книжок менше, ніж у 2021 році. Але проблема тут не лише у зменшенні кількості книгарень і виданих книг- люди у таких складних життєвих умовах, які створила війна, прагнуть перш за все задовільнити свої базові потреби в одязі, їжі, ліках і тд. Через кризову ситуацію в Україні рівень бідності зріс з 5,5% до 24,2% у 2022 році. Такі дані оприлюднила газета The Guardian, покликаючись на дані звіту Світового банку. Людина, яка не має коштів на елементарні речі для свого комфорту, наврядчи буде задумуватися про моральне та естетичне задоволення від прочитання книг.
Друга причина – це виховання. Як відомо, всі ми родом з дитинства. А коли ми діти, то найбільшим авторитетом для нас є батьки. Саме з них ми беремо приклад, саме від них дізнаємося- що робити корисно, а що не корисно. Батьки закладають у нас коріння певних звичок. Як зазначається у дослідженні GfK Ukraine за 2013 і 2014 роки, читачі вдвічі частіше мали батьків, які любили читати книги, ніж нечитачі. При цьому тим людям, які в дорослому віці мають потяг до читання, батьки набагато частіше читали у дитинстві аніж тим, хто читання не любить. Але не можна всю провину за нелюбов до читання покладати лише на батьків, адже не тільки вони беруть участь у формуванні майбутньої особистості. Як свідчать результати дослідження pro.mova, 77,1% українців вважають, що школа позитивно впливає на формування звички читати книги, тоді як 8,6% займають протилежну позицію. І попри те, що переважає позитивне ставлення, на мою думку, все ж виховного впливу школи на учнів виявляється недостатньо, інакше б статистика із читання показала б кращі результати. Причини можуть критися у тому, що учням нецікаві
запропоновані твори для читання або ж вчитель подає інформацію про книги
нудно, без вогника в очах.
Третьою причиною можна вважати заміну паперових книг електронними ресурсами- блогами, форумами, різними відео з YouTube та TikTok. Українці просто не бачать сенсу у паперовій "традиційній" книзі, не можуть зрозуміти її цінність, коли доступ фактично до будь-якої інформації відкритий 24/7 і та ще й безкоштовно.54,8% людей, які не читають, за даними дослідження Ukrainian Reading and Publishing Data 2018 стверджують, що їм взагалі не потрібні книжки. Це свідчить про те, що в українців не сформоване бережливе, трепетне і поважливе ставлення до книги, розуміння тієї користі для духовного та інтелектуального розвитку, яку приносить читання книг. Люди не знають, як це – отримувати естетичне та моральне задоволення від читання, вони повністю поглинуті новітніми технологіями. Українці не розглядають читання як окремий вид дозвілля, що заслуговує на їхню увагу та витрачений час.
Читання заради читання їм здається позбавленим сенсу. Люди 21 століття занадто поспішають, їм не вистачає часу, тож вони звертаються до читання суто з якоюсь практичною метою.
До чого може призвести нечитання книг?
- Люди, які не читають, можуть більше стресувати, нервувати і переживати більше емоційне напруження ніж ті, хто регулярно відкриває книгу.За результатами дослідження 2009 року, яке провели в Університеті Сассекса в Сполученому Королівстві, читання знижує стрес на 68%. Відповідно люди, які мають справу з книгою, спокійніше реагують на щоденні проблеми та емоційні потрясіння, аніж ті, хто надає перевагу іншим видам дозвілля. Регулярним читачам легше знаходити вихід зі складних ситуацій, тому що вони підходять до цього більш помірковано, аніж люди, які намагаються позбутися стресу та безсоння в Інтернеті. Так, згідно із дослідженням, випромінювання від екрану смартфона чи комп`ютера негативно впливає на сон, циркадний ритм організму та ніяк не допомагає подолати стрес.
- Бідна уява та логічне мислення- характерні явища для тих, хто не любить читати книги. Більшість черпають інформацію з великих кольоривих екранів, де за нас уже все створили і придумали. Це пригальмовує політ нашої фантазії, притуплює творчий потенціал, тоді як поціновувачі книг мають багату уяву і безліч креативних ідей. Діти у віці 7 років, які регулярно читали, показали вищі результати IQ , аніж ті, хто такої звички не мав. Результатами такого дослідження поділився американський журнал Child Development.
- Ті, хто не читає, ризикує втратити емпатію до своїх близьких людей та погано розрізняти емоції інших. Це може призвести до частих конфліктів, образ і помилок у стосунках. Дослідження Девіда Комера Кідда та Емануела Кастано показали, що коли ми читаємо історії про інших людей, то ніби приміряємо на себе їхні ролі. Це дозволяє підвищити рівень співчуття до проблем іншої особистості та поліпшити розуміння чужих емоцій. Читачі пропускають крізь себе переживання і думки героїв, за долі яких вони вболівають. Таким чином, людина уявно проживає багато різних життєвих ситуацій, конфліктів у стосунках з іншими, вчиться робити вибір. Це, у свою чергу, поповнює скарбничку нашого досвіду-як спілкуватися з іншими, як краще розуміти себе та свого співрозмовника. Така стратегія дає можливість людині вчитися на
помилках літературних героїв, а не на своїх власних. - Мозок швидше втрачає свої когнітивні функції і атрофується як м`яз, якщо його не тренувати. Тобто, якщо людина не читає, то ї мозок швидше старіє. Нечитачі у похилому віці швидше можуть відчути на собі слабоумство. Журнал “Jama Psychiatry” опублікував дослідження китайських вчених з університету в Гонконзі, яке доводить, що люди, які регулярно читають, мають більше шансів запобігти ранній деменції. Читання не дозволяє мозку розслабитися, воно змушує його активно працювати, уявляючи та осмислюючи прочитане. Регулярна активність та навантаження підтримують наш мозок у тонусі, стримуючи процеси його старіння.
Як полюбити читання книг
Я є великою шанувальницею книг, старанною читачкою та колекціонеркою, яка має свою невелику бібліотеку. Як тільки я навчилася читати, то стала постійною відвідувачкою місцевої книгарні. За день я ще 8-річною прочитувала одну-дві книги. Ця звичка залишилася зі мною по сьогодні. Тож поділюся практичними порадами, які можуть стати в нагоді тим, хто хоче відкрити для себе світ книг з нового боку.
- Запитайте себе, яку історію вам би хотілося зараз почути-романтичну, детективну, містичну чи фантастичну? Коли ви дасте собі відповідь на це запитання, то зрозумієте, який жанр літератури вас точно зачепить. Ще можете пригадати себе у компанії друзів, де зазвичай діляться своїми історіями з життя.Ті історії, які ви добре пам`ятаєте, очевидно, зацікавили вас. Якими були ці історії? Драматичними, зі щасливим кінцем чи з гумором? Зважаючи на свої відповіді, починайте підшуковувати собі жанр.
- Якщо ви є тією людиною, яка має купу справ і відкладає читання на потім, потрібно виділяти щодня допустиму для вас кількість часу, щоб почитати. Це може бути 5 хвилин в день. Головне, щоб ви робили це регулярно, тоді поступово читання стане вашою корисною звичкою. European Journal of Social Psychology опублікував дослідження, в якому зазначається, що звичка формується в середньому через 66 днів регулярного повторення певної дії. Потім можете збільшувати час, присвячений книзі, з 5 хвилин до 10 хвилин і тд. Звичайно, якщо вам дозволяє графік. Наприклад, коли я занадто зайнята, готуюся до іспитів чи роблю важливий проєкт, завжди у перервах між працею виділяю декілька хвилин на читання улюбленої книги. Це розслабляє, знімає напругу і перемикає мозок з однієї діяльності на іншу, таким чином
розвантажуючи його. - Спробуйте влаштувати вечір обговорення прочитаної книги. Це можуть бути члени вашої сім`і, друзі чи знайомі, які теж читають книги або хочутьнавчитися це робити з любов`ю. Людині важливо ділитися з кимось пережитим досвідом та емоціями, обговорювати сюжет, характери героїв та їхні вчинки. У розмові ми віднаходимо нові смисли прочитаного, краще розуміємо якісь мотиви і вчимося читати між рядків. З власного досвіду я помітила, що коли я з кимось ділюся враженнями від книги, то вона мені краще запам`ятовується. Якщо у вашому колі спілкування таких людей немає, то це не є проблемою. Ви можете знайти собі співрозмовників на різних форумах чи блогах. Наприклад, на сьогодні існують такі читацькі клуби, як Kyiv Bookworms Club, The Ukrainians, Litosvita та інші.
- Хваліть себе щодня за ту кількість сторінок чи навіть абзаців, яку ви змогли прочитати. Не варто в жодному разі себе сварити через, на вашу думку, малі зусилля чи відсутність прогресу. Не дарма дослідження Educational Psychology показало, що ті учні, яких вчителі хвалили, на 20-30% ефективніше працювали над завданнями і більше старалися, аніж ті, яких карали за певні недоліки в роботі. Можете завести спеціальний блокнотик, куди будете занотовувати кількість прочитаного за день. Таким чином ви будете бачити, що не стоїте на місці у своїй наполегливій праці, а потихеньку набираєте обертів. Я, наприклад, коли прочитую книгу, можу “нагородити” себе чимось смачненьким – шоколадкою чи морозивом. У кожного своїх вподобання, але суть цього прийому одна – ви бачите свій прогрес, ви помічаєте його, і це штовхає вас до подальших дій.
- Перетворіть читання на приємний ритуал. Спробуйте взяти з собою книгу, коли йдете на природу чи попити кави в кафе. Беріться за читання тоді, коли збираєтеся відпочивати або робити щось приємне для вас-наприклад, приймати розслабляючу ванну. Тоді книга буде асоціюватися у вас із задоволенням, а не рутиною, примусом чи нудьгою. Особливо добре, коли атмосфера книги підходить під ту атмосферу, в якій ви безпосередньо знаходитесь в момент читання. Я не раз це помічала за собою – наприклад, читати затишні романтичні історії про Львів мені було комфортно в одній із кав`ярень мого міста. І байдуже, що це не була кав`ярня у Львові, про який я читала. Головне – це емоції, які я проживала. Завдяки такому прийому “синхронізації атмосфери” я змогла відчути себе частиною історії та краще посмакувати сюжетною лінією.
- Намалюйте героїв книги. Просто заплющте очі і уявіть кожну деталь, перетворюючи її в цілісний образ на папері. По-перше, так ви будете розвивати свою уяву, а, по-друге, добре розважитеся і розслабитеся, так як малювання є своєрідним антистресом. Коли ви створите героїв, в подальшому вам буде легше сприймати прочитане і уявляти всі події, які відбуваються в сюжеті. Історія, яку ви читаєте, перетвориться на фільм у вашій голові завдяки яскравим і чітким образам уяви. Я практикувала такий творчий метод з декількома книгами. Я до сих пір пам`ятаю, як виглядали герої цих історій і завдяки їхнім малюнкам краще мені вдалося краще зрозуміти їхній внутрішній
світ.
Автор – Анна Казмірчук.
Фото з відкритих інтернет-джерел.