Як наш організм сприймає свята на біологічному рівні: відповіді експертів

Як наш організм сприймає свята на біологічному рівні: відповіді експертів
Spread the love

На думку деяких науковців, свята існують через потребу у відчутті часу, тому ми відзначаємо свята.  Медична журналістка та біологиня Дарка Озерна розповіла, як наш мозок сприймає свята, вплив “новорічних запахів” та гормони щастя тощо.

Як наш мозок сприймає свята?

  • Було дослідження у Скандинавії, за участю двох груп добровольців, що мали і не мали традицій святкування Різдва протягом 10 років. Коли їм показували картинки, пов’язані з зимовими святами, то у тих, хто святкував Різдво, були дуже радісні спалахи у мозку.
  • Люди бачили образи, які у них пов’язані з очікуванням радісного, хорошого, веселого і вони передчували свято. Їх очікування мозку втілювались. Мозок тих, у кого не було таких традицій, сприймав картинки нейтрально. Звідси можна зробити висновок, що ми самі створюємо собі свято.

Про “новорічні запахи”

Науковиця порівняла, що люди розуміють, як працює штучний інтелект, але не розуміють, що він створений за принципами природного інтелекту.

  • Мозок постійно відстежує і фіксує закономірності — якщо я відчуваю запах імбиру, кориці й цитрусових, то значить у місті скоро буде пахнути глінтвейн, ми будемо з друзями гуляти. Так у нас починається очікування.
  • Запахи, які були з чимось пов’язані, закарбовуються разом зі спогадами. Від ділянок мозку, які відповідають за розпізнавання запахів, йдуть нерви до мозку, який розуміє, що це за запахи, передає сигнали далі. Потім сигнал йде в передню кору головного мозку і зрештою до нас починає доходити.

Чи роблять нас щасливими подарунки іншим?

  • Нас роблять щасливими події, які відповідають нашим цінностям. Ми можемо тішитись вісникам Різдва і подарункам, бо знаємо, що за цим буде радість, довіра, а кохана нам людина буде тішитися. Коли ж ми здогадуємось, що цей подарунок нічого не змінить, він їй не потрібний, то можемо відчувати тривогу і розчарування. Зрозуміло, що в такому разі подарунки не будуть нас тішити.

Чи існують гормони щастя?

  • Серотонін називають гормоном щастя. Коли він виділяється у кишківнику і циркулює тілом, то впливає на клітини імунної системи. Він ніяк не впливає на мозок, бо не може туди потрапити. У мозку є власний серотонін, який він виробляє. Якщо ж ми просто штучно кудись введемо серотонін, то не станемо щасливими.
  • Коли ми очікуємо на Різдво, у нас виділяється дофамін в певних нейронних контурах. Те саме відбувається з тренуваннями. Щоб виробити звички, треба привчити мозок, що щось є добрим, тоді ти сам собі даватимеш цукерочку за те, що щось правильно зробив.

Так само виділяється дофамін, коли людина очікує на щось приємне для неї.   Серотонін є також і гормоном, але не має жодного відношення до щастя.

Чому ми переїдаємо на свята?

Все через інсулін, який провокує “автоматичне” споживання великої кількості їжі на свята.

  • Коли ми вживаємо алкоголь, в нас підвищується чутливість тканин до інсуліну. Інсуліну стає більше і все, що ми з’їли, миттєво поглинається печінкою і жировою тканиною, тому ми знову голодні. Ми їли, їли, але хочемо ще. Потім ми втрачаємо відчуття контролю, яке має пригнічувати нашу діяльність і просто їмо на автоматі.

За матеріалами медіа Суспільне.

Фото – Sostav.ua.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *