Як хмільницькі лісівники доглядають та оберігають зубрів

Як хмільницькі лісівники доглядають та оберігають зубрів

Сім зубренят вже народились у хмільницькому стаді червонокнижних гігантів. Чи багато це чи мало, як наші лісівники охороняють зубрів, із якими викликами доводиться боротись природоохоронцям – тему досліджували наші колеги з видавництва “ЕКО-інформ”. До Вашої уваги цей матеріал, що був опублікований у газеті “Природа і суспільство”

Зубрів рахують з неба

Нелегкі будні охоронців Вінниччини.

За допомогою… квадрокоптера рахували зубрів вінницькі лісівники та екологи. Нині у мисливських угіддях Вінниччини триває облік поголів’я тварин. Тож працівники Хмільницького держлісгоспу, які опікуються найбільшим стадом червонокнижних гігантів в Україні, взяли на озброєння й найсучасніші методи стеження та спостереження за своїми «підопічними»…

– За останніми даними обліку, цього року у нас нараховується вже 101 зубр. З них – семеро телят, які народились у стаді того року. Хто це – самці чи самиці, дізнаємось вже з часом. Зубри, в основному, перебувають на території Широкогребельського та Уладівського лісництв та на полях Літинського, Хмільницького, Калинівського районів. Це величезне стадо загалом близько 80 тварин, де є молодь, матері-зубриці із телятами, молоді самці, дорослі самки. Старі бики традиційно гуляють поодинці, – розповідає інженер-мисливствознавець ДП «Хмільницький лісгосп» Володимир Ткач. – На жаль, безсніжна та тепла погода цієї зими внесла свої коригування у традиційний облік тварин… На чорній землі досить важко помітити свіжі сліди зубра, точно визначити, де саме пройшло стадо. У теплу погоду зубри охочіше проводять час у лісі, в посадках дерев, біля наших годівниць, аніж на ріпакових чи кукурудзяних полях… Тож ми покликали на допомогу в обліку тварин сучасну техніку. Таким от чином спостерігатимемо й оленів, козуль, кабанів.

Чи багато, чи мало сім зубренят? Достатньо… Бо ж наші зубри оговтались після тієї страшної трагедії на кризі. Як я вже розповідав, тоді загинули у переважній більшості самиці. Найкращий репродуктивний вік – близько десяти років… Дістаєш з-під криги тушу тварини, а в неї на вимені молоко… Мати, яка годувала… А стару самку-вожака стада так і не знайшли. Лише кривавий слід на снігу… У стаді її більше не було. Ми плакали потім, наче малі діти, над цими загиблими зубрами… Я це все детально вже розповідав. І ось щороку в нас народжується до десятка малят. Тож ситуація виправляється, й наше поголів’я й надалі зростатиме.

Ваш кореспондент взяв участь у черговому спостереженні за він­ницькими зубрами. Кілька годин хмільницькі єгері, працівники державної лісової охорони та обласної екологічної інспекції, активісти-любителі природи колесили полями та лісами у пошуках тварин… Сліди «життєдіяльності» зубрів – стежки їхніх переходів угіддями, сліди тварин, об’їдена кора дерев, а ще вибита трава й земля, де тварини приймали «пильові» ванни, сліди помету тварин, траплялись скрізь… Не було одного – самих зубрів, які доволі успішно переховувались десь подалі від пильного ока спостерігачів. Лише козулі час від часу радували око спостерігачів своїми довгими стрибками між деревами та кущами.

Але врешті єгерям та екологам таки вдалося знайти невеличку групку десь із десятка тварин. Тож екологи відразу здійняли у небо квадрокоптер. Безпілотник, наблизившись у повітрі на безпечну для зубрів відстань, зафільмував невеличке стадо. Та й швидко полетів, аби не турбувати та не лякати зубрів. Тож головне завдання спостерігачів було виконане успішно. А Володимир Ткач зазначає, що й надалі буде проводити подібні заходи.

«Гвинтокрил знову кружляв над нашими зубрами»

Нині зубри повністю забезпечені сіном, кормами та сіллю на зимовий період підгодівлі. Лісівники й надалі готують водойми в угіддях, аби напувати зубрів. Та й тепла зима, з іншого боку, не робить харчування червонокнижних гігантів не настільки проблемним. Втім, важливих питань у охоронців вінницьких зубрів теж вистачає… Найголовніша – зубри після страшної трагедії 2016 року знову почали вабити «любителів» незаконного полювання…

– Пам’ятаєте розстріл птахів у заказниках під час відкриття полювання на пернату дичину у серпні минулого року з гвинтокрила? Раніше наші працівники вже бачили як цей ґвинтокрил кружляв й над нашими зубрами. Взимку ця ситуація знову повторилась. Наші єгері, мисливці помітили як вертоліт літав саме над тими угіддями, де зараз перебувають зубри. Щось там пильно видивлявся, спускався майже до землі. Бачили навіть у його салоні кількох чоловіків із рушницями у камуфляжній формі. Востаннє цей ґвинтокрил бачили вже й на Водохреще… Скоріш за все, цей той самий вертоліт без опізнавальних знаків, звідки й у серпні минулого року безкарно вбивали птахів, – зазначив під час проведення спостережень за зубрами Володимир Ткач. – На жаль, ми не уповноважені проводити слідство. Але про кожен політ над нашими угіддями були відразу терміново поінформовані наше обласне управління, поліція та екологи. Поки що випадків браконьєрства, на щастя, не зафіксовано. Але ви самі розумієте… Тож нам доводиться ще пильніше наглядати за нашими зубрами… Й вимагаємо реакції правоохоронних органів на ці польоти!

А ще ми будемо клопотати, аби територію, де постійно перебуває наше угруповання зубрів, визнали відтворювальною ділянкою та заборонили там полювання… Особливо це стосується польових угідь. Хочемо максимально перекрити заїзди-виїзди з лісу для сторонніх, зробити так звану «буферну зону безпеки»… Зубрів треба максимально уберегти від будь-якого людського впливу. Адже там, де перебувають тварини, часто полюють на хутрову дичину – зайця, лиса тощо. А де гарантія, що на мушку не візьмуть й зубра?

Ось нещодавно трапився один надзвичайний випадок. У лісі в Літинському районі мисливець знайшов мертвого зубра. Терміново виїхали ми, екологи, ветеринарна служба… Як виявилось, помер старий самець віком 26 років, вагою близько тонни. Один з найстаріших у нашому стаді. На його туші не було виявлено кульових поранень тощо. Це підтвердили й висновки ветеринарних експертів. Що ж сталося? Згодом нам стало відомо, що у тому районі вихідними саме полювали на хутрового звіра… Звісно, зі стріляниною, собаками. Тож кажуть, що зубр просто налякався та втік з того району. Забіг до ярку, де, кажучи казенною мовою, помер від пережитого шоку та старості… Ясна річ, земний вік цього зубра вже добігав закінчення… Але інцидент дуже показовий. Тож доводиться й надалі посилено щодня та щоночі наглядати за тваринами та брати на озброєння й нові сучасні методи техніки, аби завжди запобігти чиїмось злочинним намірам…

Анатолій МЕЛЬНИК,
Газета “Природа і суспільство”

Як хмільницькі лісівники доглядають та оберігають зубрівЯк хмільницькі лісівники доглядають та оберігають зубрівЯк хмільницькі лісівники доглядають та оберігають зубрів

Поділитись у соц мережі


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *