
У кожній країні новорічно-різдвяні свята святкують по-різному. Хмільничани розповіли, як святкують Новий рік за кордоном та поділилися своїми фото.
Хмільничани Юлія та Степан побували в багатьох країнах, а тепер живуть та працюють у далекій сонячній Чорногорії, яку дуже вподобали. Два роки живуть у прекрасному курортному містечку Будва.
- Насправді, в багатьох країнах Новий рік святкують так, як і в Україні. Проводять підсумки року, що минає і будують плани на прийдешній рік. А от Різдво по-іншому, – розповіла хмільничанка Юлія.
- У Румунії, Чорногорії, Сербії, Хорватії та Македонії все дуже схоже. Проводять багато ярмарків, фестивалів, організовують зустрічі з видатними людьми (письменники, художники і т.д.). На центральній площі навіть може грати великий оркестр, усі танцюють, співають.
У Чорногорії люди полюбляють веселощі та галас. Це дуже велика подія для народу.
- Різдво тут називають «Божич». В усіх містах на Різдво починають продавати «дубові гілки, віники», до яких кріпляться пшеничні колоски чи хвойне гілля. Називається такий набір «бадняк». Бадняк – це гілки молодого дуба, які за традиціями цих народів, має бути обов’язково присутнім в будинку православних . Після того, як глава сім’ї відшукує відповідний дуб, він повинен стати обличчям на схід, три рази перехреститися, поминаючи послідовно Господа Бога, святого – покровителя сім’ї (свою Славу) і прийдешнє свято.
Такі гілки повинні горіти всю ніч в печі, а у кого печі немає, тоді розводять великі вогнища у дворі біля будинку. Я спостерігала, що люди ці гілки кріплять всюди: на автомобілях, біля дверей квартир, на одягу. На думку цих народів, дубові гілки відганяють зло.
Також «Бадняк» привозять у храми, монастирі, і це все супроводжується урочистою церемонією, в якій беруть участь священнослужителі та багато людей.
5 січня, за два дні до Різдва, серби, чорногорці та македонці колють порося або барана. Цей день називається «Туціндан». Цього дня карати дітей не прийнято, оскільки вважається, що вони не будуть слухати батьків протягом усього майбутнього року.
- 6 січня в Сербії та Чорногорії святкують Різдвяний Святвечір «Баднідан». День свята починають ще до сходу сонця, коли глава сім’ї разом з онуками і синами (обов’язково з кимось із молодших) пострілом з рушниці оголошує односельчанам про похід в ліс – за «Бадняка». Члени чоловічої половини сім’ї, що залишилися вдома, після того, як глава сім’ї та помічників пішов, – розпалюють вогонь, а жінки готують різдвяні пироги, торти і страви з квасного тіста, які замішують у вигляді кульок.
Такий хліб називається «погача» (хліб з намальованим хрестом, всередині хліба монети. Ламають його руками). Найбільший хлібець робиться для голови дому, а найменша – для дитини молодшого віку. Готуються ще плетениці, які замішуються з кислого молока і виробляються у вигляді коси. Найбільша плетениця повинна бути подарована господині, а найменша – наймолодшій особі жіночої статі (доньці чи онуці).
Чим більше їжі, тим краще. Вважається, що скільки буде на столі – стільки і весь рік.
Свічка горить весь день, із самісінького ранку. І обов’язково на столі має бути червоне вино.
6 січня біля храмів розпалюють величезні вогнища, до них приходить багато людей, які цілу ніч танцюють та співають.
- Якось ми з чоловіком їхали у святкові дні із Сербії у Чорногорію та не на жарт злякалися. Бо ж не знали традицій. Уявляєш: ранок, туман, порожня дорога і раптом нізвідки постріли. З лісу виходять чоловіки з сокирами та посміхаються, махають нам руками. Таких людей ми зустрічали до сходу сонця. Відчуття було дивне, незвичне, а ще ми якнайшвидше хотіли потрапити додому. Потім друзі нам розповіли про традиції.
Тут і дорослі, і діти дуже відповідально ставляться до свят.
У Македонії Різдво відзначається 5 січня. Діти співають колядки, а дорослі біля вогнища згадують рік, який проходить і співають «некультурні пісні».
6 січня – пісна вечеря в сімейному колі. Домівки всі прикрашені зеленню.
Перед Новим роком школи зазвичай організовують «базари», «соціальні акції», «концерти» та «Маскаради».
На жаль, в цьому році всі святкування неможливі і народ дуже засмучується. Тихенько сидить на терасі, попиває ракію та вино.
Новий рік святкуємо з чоловіком удвох, в домашній амосфері з нашим домашнім улюбленцем «Щуриком». Чесно кажучи, дуже хочеться до рідних і друзів у Хмільник та Лубни. Але у нас кожного дня змінюються епідеміологічні заходи: комендантська година та виїзд з муніципалітетів. Ще й зайшов циклон дощів, сильного вітру та шторму (хвилі у 7 метрів), – розповіла напередодні Нового року Юлія Демченко.
Ще одна хмільничанка Юлія проживає у Німеччині. Розповіла, що зазвичай Новий рік святкують в колі сім’ї, а молодь влаштовує святкові вечірки. До періоду світової пандемії з настанням новорічної ночі майже кожна німецька родина запускала салюти. Наступного дня запускати салюти теж дозволяється, а в інші дні за салюти можна отримати великий штраф. Цього року німців позбавили новорічних салютів через корона вірус, і дозволили збиратися не більше двох родин разом, не більше 10 осіб в одному приміщенні.
- Проживши у Німеччині 5 років, я зрозуміла, що найбільшим святом тут вважається Різдво Христове, а Новий рік – то лише для розваг. На Різдво подарунки під ялинку приносить Christkind (дитятко Ісус), а в інших регіонах Weihnachtsmann – те ж саме, що в Україні Дід Мороз. Все в залежності від регіону та звичаїв. На Новий рік подарунки не дарують, лише святкування і салюти. Новий рік відзначатиму з батьками свого чоловіка, – розповіла Юлія.
Хмільничанин Василь проживає у Сполучених Штатах Америки, в штаті Каліфорнія. Розповів, що головне свято в американців – це Різдво, і святкують вони його з величезним розмахом. Перед Різдвом, в залежності від районів проживання, американці витрачають величезні кошти для прикрашання своїх будинків та подвір’їв. В кожному районі діють свої правила: вам можуть навіть не продати або не здати в оренду будинок, доки ти не зобов’яжешся на Різдво прикрашати своє помешкання, і на це американці витрачають тисячі. 26 грудня в американці уже знімають новорічні прикраси та забирають ялинки.
- Новий рік американці святкують по-простому. Хтось може поїхати за місто, і все відбувається без гучних гулянь. Для них головне змінити на той один або два дні умови проживання, відзначити прийдешній рік у нових умовах. Що мене найбільше здивувало – сімейні цінності. Тут багато віруючих людей, і вони дуже багато часу приділяють вихованню своїх дітей, дуже якісно проводять свята із сім’ями. В нас (в Україні – авт.) іноді можуть насміхатися з віруючих людей, а тут вони такі суперсучасні, виховані, мають дуже класні відносини між батьками та дітьми. Діти довіряють батькам, дорослі та діти разом часто подорожують. Якщо порівняти в цьому плані українців та американців – то можна побачити великий контраст: у взаєминах, у святкуванні тощо. На Новий рік запланували піти на церковне служіння.