Вода необхідна організму більшою мірою, ніж все інше, за винятком кисню. Людина може прожити без їжі 3-4 тижні, а без води – лише кілька днів. Якість води визначається за наявності в ній хімічних включень, які раніше всього виявляють наші органи чуттів: нюх, зір. Так, мікрочастинки міді надають воді деяку мутність, заліза – червоність, – повідомляє NEWS Хмільника.
За словами фахівців, присутність у воді заліза не загрожує нашому здоров’ю. Однак підвищений вміст солей заліза у воді додає їй неприємний болотистий смак. Якщо в такій воді випрати білизну, на ньому залишаться іржаві плями. Подібні ж плями з’являються на посуді, раковинах і ваннах.
Іноді у питній воді зустрічається багато солей соляної та сірчаної кислот (хлориди і
сульфати). Вони надають воді солоний і гірко-солоний присмак. Вживання такої води
призводить до порушення діяльності шлунково-кишкового тракту. Вода, в 1 л якої
хлоридів більше 350 мг, а сульфатів – більше 500 мг, вважається несприятливою для
здоров’я.
А з вмістом солей кальцію і магнію тісно пов’язана інша властивість води – її твердість. Сильно насичена солями вода заподіює багато незручностей. Крім того, дослідження вчених довели, що існує певний зв’язок між вживанням жорсткої води і поширеністю деяких хвороб.
До такого висновку дійшли західнонімецькі медики, що вивчали склад води і поширеність хвороб в різних містах. Виявилося, що, чим більше у воді того чи іншого
міста солей і домішок, тим менше серед містян, які вживали цю воду, випадків інфаркту
та нападів гіпертонії. І, навпаки, чим м’якша питна вода, – тим вищий відсоток “сердечників” серед населення. Такої ж думки дотримуються й англійські вчені.
Вода також відповідає за здоров’я зубів людини. Від того, скільки фтору міститься у воді, залежить частота захворюваності карієсом. Вважається, що фторування води є ефективним для профілактики карієсу, особливо в дітей.
Але, крім корисних домішок, у воді знаходяться й інші, – небезпечні для організму людини.
- За даними вітчизняних дослідників, вживання шахтної води, що містить 0,2-1
мг/л миш’яку, викликає розлад центральної, і особливо периферичної, нервової системи з подальшим розвитком поліневритів. Нешкідливою визнана концентрація миш’яку 0,05 мг/л. - Про небезпеку для здоров’я вмісту у воді свинцю гігієністи вперше заговорили у зв’язку з масовими інтоксикаціями, які виникли при використанні на водопроводах свинцевих труб. Однак підвищені концентрації свинцю можуть зустрічатися і в підземних водах. Вода вважається нешкідливою в тому випадку, якщо вміст у ній свинцю не більше 0,03 мг/ л.
- Берилій досить широко поширений в природі. Він міститься в деяких природних
водах. Берилій є отрутою загальнотоксичної дії, який здатний накопичуватися в організмі людини і в такому випадку призводити до ураження дихальної, нервової та серцево-судинної систем. Вміст берилію в питній воді допускається не більше 0,002 мг/л. - Молібден зустрічається в природних водах. Надмірне його потрапляння в організм людини призводить до захворювання на молібденову подагру. Нешкідливою вважається концентрація молібдену в питній воді на рівні 0,5 мг/л.
- Стронцій широко розповсюджений у природних водах, при цьому його концентрації коливаються в широких межах (від 0,1 до 45 мг / л). Тривале його надходження у великих кількостях в організм призводить до функціональних змін печінки. Вміст стронцію на рівні 7 мг / л, не викликає функціональних і морфологічних змін в тканинах, органах і в цілісному організмі людини. Ця величина прийнята як норматив вмісту стронцію для питної води.
- Дуже небезпечний і підвищений вміст у воді нітратів. Всмоктування нітратів веде до
утворення метгемоглобіну й до часткової втрати активності гемоглобіну в переносі
кисню. Таким чином, в основі метгемоглобінемії лежить та чи інша ступінь кисневого голодування, симптоми якого проявляються в першу чергу у дітей, особливо грудного віку. Вони хворіють переважно при штучному вигодовуванні, коли сухі молочні суміші розводяться водою, що містить нітрати, або при вживанні цієї води для пиття. Вміст нітратів у питній воді на рівні 50 мг/л є нешкідливим. - Уран – широко поширений в природних водах радіоактивний елемент. Особливо великі його концентрації можуть зустрічатися в підземних водах. В основу нормування урану покладені не його радіоактивні властивості, а токсичний вплив як хімічного елемента. Допустимий вміст урану в питній воді 1,7 мг/л.
Отже, високоякісна вода, що відповідає санітарно-гігієнічним та епідеміологічним вимогам, є однією з неодмінних умов збереження здоров’я людей.
Дізнатись про якість води, яку ви вживаєте, можна, зробивши її дослідження в
лабораторіях ВСП Хмільницький РВ ДУ «ВОЦКПХ МОЗУ» за адресою м. Хмільник, вул. Виноградна, 7.