Тварини як і люди страждають від спраги. Але якщо люди можуть купити у крамниці пляшку воду чи викопати криницю, у тварин такої можливості немає. Особливо гостро водна проблема зачепила й червонокнижних зубрів, якими опікуються хмільницькі лісівники. Гостру проблему грунтовно дослідили наші колеги з видання “Природа і суспільство”. До Вашої уваги цей матеріал:
Лісівники Вінниччини, які охороняють найбільше в Україні стадо червонокнижних зубрів, стикнулись із серйозною проблемою – відсутність водопоїв для тварин. Через спрагу тварини можуть піти з угідь, що перебувають під охороною, та стати жертвами браконьєрів. Лісівники власноруч готують водойми зубрам. Але щоб ці заходи були ефективнішими, терміново потрібна спецтехніка, на яку зараз немає грошей…
– У наших угіддях, за останніми даними таксації, мешкають 494 козулі, 50 плямистих оленів, близько 200 кабанів. Головне – 95 зубрів – це найбільше стадо червонокнижних гігантів в Україні. Саме зубри потребують нашої особливої уваги. Нині ці тварини у своїй більшості згуртувались у велике стадо. Так зручніше захищатись, знаходити собі їжу…
З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища нам виділено 200 тисяч гривень на догляд тварин, заготівлю та закупівлі їм кормів тощо. Ще сто тисяч гривень – безпосередньо на охорону зубрів. Усі наші лісництва добре заготовили зубрам на зиму сіно, люцерну, овочі, сіль, – розповідає інженер-мисливствознавець ДП «Хмільницький лісгосп» Володимир Ткач. – От наше Широкогребельське лісництво, на чиїй території постійно мешкають велетні, заготовило вже 40 тонн «зубрячого» меню, а все наше підприємство – 120 тонн.
Але вже три роки ми стикаємось із новою, дуже важкою та серйозною проблемою. Це відсутність водопоїв для диких тварин… Через спекотне та посушливе літо, особливо рік та два роки тому, суху осінь, різке пониження рівня ґрунтових вод у наших лісах висихають струмочки, озера… Зубри, олені, кабани, козулі не мають де пити. Як у містах та селах нині пересихають криниці, мілішають та висихають річки… Але ж тварини не можуть піти собі купити пляшку води у крамниці.
У лісах від сіл Нової Гути Хмільницького району до Кожухова Літинського району взагалі немає жодної великої водойми! Цієї весни, влітку та восени дощі трохи напоїли вологою струмки та озерця. Але все ж недостатньо… Сухі корми, вітаміни та сіль ми розвозимо тваринам до годівниць та солонців машинами. Зубри, олені, козулі вже знають приблизний графік годування та заздалегідь чекають коло годівниць. Спершу зубри, далі кабани, олені, слідом козулі… Буває, що тварини взагалі супроводжують наші машини. З водою так не вийде… Воду ж не будеш розливати тваринам з діжок, цистерн чи пляшок… Чи поїти тварин зі шланга чи пожежної машини? Водогін із краном до лісу провести чи басейн збудувати? Як це можна уявити? Взимку кабани, козулі, гризуни ще можуть поповнювати водний дефіцит, коли лизатимуть сніг. А зубри та плямисті олені у куди гіршому становищі. Домашня корова споживає за нормами близько 50 літрів води за добу… То уявіть, скільки води потрібно для зубра!
Володимир Ткач каже – зубри дуже гостро відчувають водний дефіцит…
– На щастя, випадків загибелі тварин від посухи чи спраги у нас не зафіксовано. Але у пошуках води тварини йдуть з наших угідь до людей. Зубрів неодноразово спостерігали між селами Трибухами та Івчею Літинського району, де є озера, стави, болота. Бачили й коло інших населених пунктів. Зубри йдуть до річки Південний Буг, до кордону із Хмельницькою областю. Ці переходи становлять велику небезпеку для тварин. Бо зубри йдуть через наповнені автомобілями траси. А де гарантія, що подалі від нашого постійного єгерського нагляду й підгодівлі вони не стануть жертвами браконьєрів? Згадаємо трагедію 2016 року коли під час браконьєрського полювання стадо наших зубрів вигнали саме на кригу ставка, де втопились 20 тварин! Не можна допустити, щоб такі страшні випадки повторились. Так само із оленями, кабанами, козулями!
Я спілкувався із моїми колегами-мисливствознавцями з інших державних лісомисливських підприємств Вінниччини. У них теж є аналогічна проблема із водою. Із нею впритул стикатимуться або вже стикаються й усі користувачі мисливських угідь. Але у нас вона стоїть найгостріше через питання забезпечення водою зубрів.
Як екскаватор повинен врятувати зубрів
Восени цього року шокуюча новина надійшла з африканської країни Зімбабве. У місцевому заповіднику від голоду та спраги за два місяці загинуло відразу 55 слонів! Деякі тварини загинули, не дійшовши 50 метрів до водойми. А ще у пошуках рятівної води гіганти йдуть до людських осель, розорюють поля, пасовиська та городи, вбивають місцевих мешканців та самі стають жертвами браконьєрів…
Лісівники констатують – така ситуація може цілком реально статись й в Україні. Хоча зубри та олені це не слони. Але лісівники вимушені рятувати цінних тварин.
– Нас ніхто не вчив спеціально як правильно напувати зубрів, кабанів, козуль та оленів! Ми самі відновлюємо захаращені, заболочені та напівсухі водойми у наших угіддях… Є відповідний наказ директора нашого підприємства. Спільними зусиллями розчистили три водойми площею від гектара до двох га, – пояснює Володимир Ткач. – Останню водойму підготували наприкінці листопада. Організували «суботник» на благо природи! Задіяли наш самоскид та трактори, взяли в оренду екскаватор… Розчистили дно водойми, береги, прибрали намул, корчі, зробили береги та підхід до води. Лопатами працювали єгері, інженери, лісівники – усі наші працівники!
І як тварини відразу гостро відчували нестачу води, так тоді відразу відчули, що їм вже є де комфортно пити. Ми ж розчистили лісовий став у тому ж Широкогребельському лісництві. То увесь берег біля води вже поцяткований слідами копит. Особливо зубрів! Дуже приємно. Тоді зубри вже не підуть від нас… Думаю, що наш досвід був би цікавим й для колег з інших регіонів України, зокрема, з Сумської області, де мешкає друге за кількістю стадо зубрів в Україні.
Але, звісно, попереду дуже багато роботи. І багато проблем… Найголовніша – наше підприємство не має екскаватора задля проведення подібних заходів. Лопатами ми багато водойм для тварин не викопаємо. Який результат можемо отримати у негативному випадку – я вище досить детально розповів. Не можна ставити «на кон» долю червонокнижних тварин!
Охоронець лісу та тварин каже – для цього не потрібна суперсучасна техніка. Допомогти може звичайний екскаватор на базі трактора, але із бульдозерним ножем, аби міг успішно виконати всі необхідні технічні завдання.
– Аби можна було береги розчистити, лісову дорогу чи снігові замети розгорнути, захисну протипожежну смугу в лісі викопати. До речі, ці наші водопої для тварин можуть служити й протипожежними водоймами. Звідти можна брати воду на гасіння пожеж у екосистемах, лісових пожеж тощо. Коли у нас з весни до зими спалюють суху траву, очерет, кущі, проблема пожежної безпеки лісів стає надзвичайно гострою та болючою. Де в разі біди серед лісу терміново взяти ту необхідну кількість води, аби побороти велику пожежу?
Увесь час орендувати екскаватор ми теж не маємо змоги. Вартість однієї такої машини становить понад мільйон гривень. На жаль, таких коштів у лісгоспу немає. Ми готові розглянути усі пропозиції, має відбутись тендер за системою «Прозоро»… Зараз виділяються мільйони гривень на розчистки русел річок, впорядкування водойм. То варто було звернути увагу й на тварин.
За словами Володимира Ткача, ДП «Хмільницький лісгосп» вже звернувся із відповідним проханням до обласної влади. Результатів поки що немає.