Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. Цього року він припав на сьогодні – 20 травня. Цьогоріч цьому прекрасному святу вже 15 років.
День вишиванки – відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Відзначати його почали у 2006 році. Ювілейний 15-й рік Всесвітнього дня вишиванки присвячено українській традиційній музиці та екологічним питанням, зокрема, проблемі вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком. Цього року День вишиванки відбуватиметься у форматі Дня вуличної етномузики.
У цей день всі українці одягають улюблену вишиванку, куди б не йшли – на роботу, в школу, на зустріч із друзями чи просто на прогулянку. Ще з самісінького ранку мережа Інтернет замайоріла різнобарвними кольорами різноманітних вишиванок маленьких, трохи старших і дорослих хмільничан, які дуже люблять це свято.
Найменші хмільничани з дитячого садочка №3 “Сонечко” вирішили теж прийти в дошкільний заклад у традиційному національному одязі
Школярі Хмільницької школи №2 – всі як один – у вишитому національному одязі. Від цього й уроки святковіші, і настрій кращий, а фотосесія теж вийшла досить вдалою.
Учні першого класу Лозівської школи теж не забули, як належить відзначити цей день, і всі одягнули вишиванки.
У Хмільницькому районі свято шанують День вишиванки, а отже й сальницькі школярі відзначили цей день.
В цей особливий день у вишиванки вбралися цілі сім’ї та родини, вони з любов’ю та особливим настроєм носять свій улюблений національний одяг.
Невипадково сьогодні святковий день, адже навіть колективи різних держустанов та підприємств відкинули всю офіційність та сфотографувалися у святковому вбранні.
Колектив Хмільницького Будинку культури
Колектив акушерського відділення Хмільницької центральної лікарні
Колектив санаторію залізничників
Колектив АБ “Укргазбанк”
Колектив Хмільницької районної ради
Колектив Хмільницького районного відділку поліції
Колектив Сальницького будинку культури
Колектив відділу освіти та соціально-гуманітарної роботи Війтівецької сільської ради
Креативністю та неабиякою оригінальністю відзначилися жителі села Порика, які запустили в мережу Інтернет відео-флешмоб під назвою “Вишиванка єднає”. Втім, дивіться самі, і насолоджуйтеся:
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНСЬКУ ВИШИВАНКУ
- Вишиванка – це святковий, а не повсякденний одяг. У будні українці носили так звані “буденки” – непомітні сорочки, а на свята одягали багато вишиті сорочки.
- Вишивка наносилася насамперед із сакральною метою, як оберіг, захищаючи частини тіла, незакриті одягом. Деякі вишиванки спочатку створювалися як ритуально-обрядові.
- Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки кожен регіон України, а навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися по фасоном, кольором, візерунку.
- Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Традиційно, перш ніж почати вишивати, дівчина постилась, молилася і мила руки. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки.
- Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років – в залежності від складності технік.
- Надзвичайно тонка вишивка “білим на білому” була поширена серед європейської знаті і української шляхти, яка носила вишиту таким чином нижню білизну і натільні сорочки.
- Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла в Україну з Європи тільки в XIX столітті, переважно з появою компанії Brocard, яка використовувала для своєї парфумерії рекламні упаковки із зображенням схем-вишивок.
- У наш час дослідники вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання (серед них гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізання, виколювання, козлик, плетінка, мережка).
- Популярні нині маки як елемент візерунка практично не використовувалися в традиційній українській вишивці, оскільки символізували печаль і смерть, а широкого поширення набули в кінці XX століття.
- Символічними є не тільки відтінки та форми вишивки, а й полотно та його колір. Традиційно вважали, що білосніжний колір означає цноту та чистоту, червоний символізує життєву силу, зелений – природу та спокій, а чорний – смуток і тугу. Найчастіше одягали білі вишиванки, вони додавали життєрадісності, а чорна вишиванка слугувала для часу посту та жалоби. За віруваннями не можна було переймати малюнок, наприклад, у подруги або родича, оскільки це означало що людина як би «забирає» або «повторює» чужу долю.
Вишита сорочка – це не просто красивий одяг, а історія і культура цілого народу. За малюнком і техніці вишивки можна простежити вплив різних стародавніх культур і народів. Вишиванку берегли більше, ніж гроші, адже вона була оберегом і захистом. Це культовий і в деякому роді магічний предмет одягу/, якому нараховується тисячі років.
Алла Корнієнко.