Їхня продукція продається по усьому світу, вироби носять відомі усій Україні люди, вони працювали у неймовірних колабораціях з дизайнерами одягу – це лише кілька невідомих фактів про сьогоднішніх наших співрозмовників. До них часто звертались з проханнями про інтерв’ю загальнонаціональні телеканали, проте через свою природну скромність ці талановиті та творчі – відмовлялись. Виключення зробили для News Хмільника. Далі – матеріал Наталі Міщук та фото Ольги Шевчук.
Історія кохання Костянтина Лебедя та Катерини П’ясти почалась з абсолютно крутої та екологічної справи – дівчина серед інших волонтерів долучилась до прибирання парку у своєму рідному Хмельницькому. Цей захід організовував Костя. Твердження, що протилежності – притягуються, абсолютно не зіграло ставку у їхньому випадку, бо ці двоє
– світлі, дуже спокійні, добрі та щирі люди. Поки Катя створювала прикраси, як наймана
працівниця, Костя, за його словами, був «у пошуку чим зайнятись», щоб це стало справою
життя. Дружні в усьому, вирішили інвестувати саме у творчий потенціал дружини.
Займались разом виготовленням різноманітних прикрас та виробів із полімерної глини,
гіпсу, металу, скла, дерева, епоксидної смоли… Допоки не вирішили не розпилюватись на
все та зайнятись керамікою. Цей період у житті збігся з переїздом у рідне місто Кості –
Хмільник. Закипіла робота з виготовлення прикрас та ужиткових речей саме з кераміки.
- Гончарство є одним з найдавніших ремесл наших предків. Романтизму у цю
професію додає той факт, що саме глина контактує з усіма чотирма стихіями на
планеті: вона добувається із землі, контактує з водою, обсушується на повітрі та
запікається у вогні, – розповідає подружжя.
За гончарство у родині відповідає Костя, йому дістається один з найважчих, найбрудніших та довготривалих процесів: від етапу замочування та вимішування глини до готового виробу пройде 5-7 днів. Тоді у майстерні, переобладнаної з літньої кухні, завжди панує легкий безлад, далі – Катя займається розписом та оздобленням кожного виробу.
Ми довго спілкувались з подружжям Лебедів, тому, аби структурувати нашу живу і довготривалу розмову, я обираю формат 5 найцікавіших фактів про керамістів-
художників:
Факт 1: клієнтами бренду Lebid Ceramic є відомі письменники, музиканти, сценаристи, дизайнери. Одного разу, вони обійшли у конкурсі 15 талановитих колег, аби потім дізнатись, що створену ними прикрасу одягла на фінал пісенного конкурсу «Євробачення» перша леді країни. За плечима художників-керамістів – співпраця з дизайнерами та багато творчих колаборацій.
Факт 2: пандемія коронавірусу спочатку зачинила для керамістів звичні способи заробітку (фестивалі, ярмарки, гуртову та роздрібну торгівлю в сувенірних магазинах), а потім змусила шукати виходи на міжнародний ринок. Тепер завдяки грамотній організації процесу, – вироби продаються в багатьох країнах світу, а після Перемоги, подружжя мріє поїхати в США на курси підвищення кваліфікації.
Факт 3: секс-шоп пропонував родині Лебедів розпочати виготовлення виробів на їхнє
замовлення. Пара пожартувала, подумала – і все ж відмовила магазину для дорослих, бо
так і не вирішили, на кому ж тестуватимуть продукцію (тут має бути Ваша посмішка).
Факт 4: родина дотримується «екофрендлі» ведення бізнесу, – під час виготовлення, пакування не використовує жодного грама пластику. Та й сама тематика малюнків –
найчастіше – це любов до природи, тварини, птахи, космічна тематика.
Факт 5: роботи подружжя Лебедів є експонатами Музею черевичків та в цілому митці
мріють, аби більше працювати саме над творчими роботами, а не виробами для продажу.
Інтерв’ю поступово переростає у невимушену розмову: у майстерні, обвішаній дитячими малюнками найменшої з Лебедів – Соломії. Кілька квадратних метрів – облаштовані таким чином, аби вмістити гончарний круг, полиці для сушіння виробів, піч, місце для розпису заготовок та, власне, готові творіння. Тут все створено з великою любов’ю.
Ще довго не хочеться покидати майстерню, бо постійно розглядаєш вироби, наче музейні експонати. Навіть на те, що митці називають браком (які саме дефекти на виробах, знають
лише вони самі), – можна дивитись вічно.
- Я одразу бачу тих, хто закоханий у подібну творчість: цікавість та блиск в очах не приховаєш. Тому, ми завжди даруємо отой «елітний брак» своїм друзям, знайомим,
рідним. Насправді ці вироби з легкістю продалися б і певні дефекти помітні лише
нашому «професійному» оку, проте ми не дозволяємо собі знизити планку, – розповідає Катруся, тим часом впаковуючи мені подарунка: мої ж бо очі «загорілись» точно!
У діалозі дізнаюсь, що Катерина та Костянтин мріють, що їм вдасться у найближчому майбутньому створити творчий простір – велику та сучасну майстерню, яка відповідатиме всім запитам та потребам. Також пара планує, що вони зможуть «виростити» та навчити молодих фахівців-керамістів, які заберуть частину їхніх обов’язків, натомість родина приділятиме час майстер-класам і спілкуванню з відвідувачами та поціновувачами кераміки. Та це все – після Перемоги. А зараз, окрім професійної діяльності, аби усі їхні плани та плани мільйонів українців, змогли втілитись в життя, подружжя активно займається волонтерською діяльністю.
- Я досяг такої довіри серед містян, що мене тепер радять як надійного волонтера
продавці на ринку. А це вже рівень, – хочу вам сказати, – жартує Костя і буде
абсолютно правий.
Коли закривати збори в Україні стало все важче, через брак коштів у наших свідомих земляків, а Костя ставав від цього все більш знервованим та напруженим, пара прийняла рішення продавати свої вироби на благодійних аукціонах за кордоном, а виручені кошти направляти на волонтерські питання. Саме завдяки цьому рішенню зроблено чимало добрих та необхідних справ.
Далі кожен займається улюбленою роботою: глина в руках Кості плавно перетворюється у чашку, чашка у творчих руках Катрусі перетворюється у неймовірний витвір мистецтва, а я йду писати, аби якомога більше людей дізналось про затишний та творчий світ родини Лебедів.
Спілкувалась – Наталя Міщук, світлини – Ольга Шевчук.