24-річна Олена Сердюк з села Широка Гребля, що на Хмільниччині, наразі у декреті, виховує свою 2-річну донечку. І вдома, коли має більше вільного часу, шиє доньці та малюкам своїх знайомих розвиваючі, пізнавальні та яскраві книжечки з фетру. Хист до пошиття у неї, зізнається, від бабусі, яка дуже майстерно шила одяг, а от малювала вона гарно ще з дитинства – її роботи розміщали на шкільних творчих виставках. Вже коли здобувала дошкільну освіту, отримала додаткову спеціальність – вчитель малювання.
- Вперше я побачила, як шиє іграшки з фетру моя знайома, для свого маленького сина. На той час я вже працювала вихователькою. І подумала: «Як це чудово – створювати своїми руками щось для дітей. Можна цими іграшками зайняти дітей в садочку». І вирішила пошити їм пальчиковий театр (Ріпка, Троє поросят, Колобок). Діти були в захваті та довго часу проводили за новою іграшкою, – розповіла Олена.
Крім того, Олена взялася до створення приємної та затишної атмосфери в садочку, розмалювавши своїми малюнками кімнату для старшої групи: веселі цифри, які радісно махають діткам з зеленої галявини та човна. А на ігровому майданчику завдяки її вправним рукам і таланту з’явилась ілюстрація до казки «Лисичка та журавель» і персонажі з мультика Смішарики.
Спочатку Олена шила все вручну, оскільки не мала швейної машинки, і тому вона витрачала дуже багато часу на пошиття. Але згодом, коли жінка придбала собі допомогу, виникла ще одна проблема – вона не вміла нею користуватися. Але в часи новітніх технологій все бажане стає можливим, і Олена почала заглядати на YouTube-канали, де є навчальне відео. Впевненість у своїх силах, а головне – бажання швидко навчитися шити не зупинило Олену на півдорозі, і через деяких час вона досягла успіху.
Після народження донечки Олені дуже хотілось створювати щось оригінальне для неї (іграшки, розвиваючі книги, одяг) і вже два роки вона шиє цікаві забавки для доньки та інших дітей.
- Для створення своїх іграшок я використовую якісні та гіпоалергенні матеріали. Основним матеріалом є фетр. Це один з найстаріших матеріалів, адже валяти з вовни щільну і грубу тканину навчилися азіатські кочівники ще в далекий період неоліту. Тканину, валяну з вовни, спочатку використовували для виготовлення намету і теплого верхнього одягу, пізніше – для виготовлення килимів. На сьогоднішній день фетр є в досить широкому розмаїтті. Я використовую жорсткий фетр, а саме Корейський 1,2 мм, тому що він однорідної структури по всій поверхні, міцний, довговічний і з надзвичайно широкою гамою кольорів. Що чудово підходить для створення яскравих, різноманітних, а головне безпечних іграшок для дітей!
- Фетрові книги слугують набагато довше, ніж паперові. Діти найчастіше малюють книги, на паперовій залишаються сліди фломастера чи ручки, а книгу з фетру можна попрати і вивести будь-яку пляму, – продовжує розповідати про своє хобі Олена.
Шиючи нові книги, їх одразу ж тестує її донька, адже на сторінках фетрової книжки багато ігрових елементів відривається і їх можна прикріпити на місце, і тому маленька дівчинка не полишає своє захоплююче заняття: відкриває, закриває, кріпить назад деталі книги, розгортає і роздивляється яскравих персонажів казки або мультика.
- Я одразу захопилася створенням фетрових книг, адже за їх допомогою у дітей задіяно більше органів чуття: зір, слух, дотик, а це дозволяє дитині краще запам’ятовувати. Зараз можу з впевненістю сказати, що дитяча книга з фетру – це новий тренд в розвитку дитини. І цікаво, і корисно.
Фото – з особистого архіву Олени Сердюк.