- Ввечері неможливо ні вікно відчинити, щоб провітрити кімнату, ні прогулятися, – дим такий стоїть, що хоч ножем ріж, – бідкаються хмільничани. Як навесні, так і восени в період сільськогосподарських робіт господарі присадибних ділянок спалюють різне бадилля, бур’яни, суху траву тощо. На жаль, деякі господарі разом із сухостоєм та бур’янами спалюють ще й… пластик, целофан, чим шкодять ще більше.
- Дід палив, батько палив, і я буду палити, – говорять інші. “А як же колись палили? І нічого”… А насправді ті, хто палять різні відходи – це шкідники, інакше не назвати таких людей, бо вони отруюють не лише себе, а й сусідів, людей похилого віку та дітей.
Спалювати опале листя та бадилля заборонено Законом, крім того, це шкодить не лише довкіллю, а й здоров’ю людей. У відокремленому структурному підрозділі Хмільницького міськрайонного відділу лабораторних досліджень ДУ «Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ України» закликають не шкодити природі та власному здоров’ю, і пояснюють чому.
- Внаслідок спалювання опалого листя і бадилля забруднення повітря набагато сильніше, ніж від промислових викидів та викидів автомобільного транспорту. Наприклад, тонна тліючого листя виділяє близько 30 кг оксиду вуглецю, година знаходження біля багаття з опалого листя дорівнює п’ятигодинному перебуванню на автомагістралі!!!
- Як відзначають експерти, в диму міститься безліч токсичних сполук, оскільки листя вбирає з атмосфери всі викиди. А при спалюванні листя виділяється одна з найбільш токсичних синтетичних сполук – діоксин. При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму.
- Разом з димом у повітря потрапляють пестициди та радіонукліди, накопичені
рослинами протягом року. На присадибних ділянках рослини нерідко окроплюють
пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні рослинності.
Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яку люди рясно рятують від
колорадського жука шляхом розпилення отрути. - Крім того, у вогнищах також горять тверді побутові відходи, полімерні
матеріали, які є найсильнішими алергенами, що погіршує стан екології. При горінні
гуми утворюється канцерогенна сажа і оксид сірки, що викликають респіраторні
захворювання. Подразнювальний димом епітелій слизової оболонки дихальних
шляхів не здатний протистояти збудникам захворювань. Найбільш вразливими до
дії диму є діти, люди похилого віку та ті, хто страждає захворюваннями серця або
легенів. Особливо важко доводиться людям, що страждають на бронхіти,
бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. Як зазначають лікарі, за останнє
десятиріччя зросла кількість алергіків, постраждалих від виділення токсичних
речовин, що містяться в димі від вогнищ. - У димі опалого листя високий вміст сполук свинцю, ртуті, окису вуглецю,
сірчистого ангідриду, сажі, оксиду азоту, бензопірену, вуглеводнів та інших важких
металів.
Цікаво, що ще у жовтні 2019 року на офіційному сайті Президента України громадянин розмістив електронну петицію стосовно спалювання бур’янів у сільському господарстві. Він просив підтримати петицію для збільшення контролю екологічних служб у селах, і збільшення штрафу (5000), пояснюючи це тим, що такі методи хоч трохи зменшать кількість паліїв в Україні. Однак, для необхідних 25 тисяч голосів петицію підтримали всього 31 особа.
Нагадаємо, 17 березня 2021 року вступив в силу новий Закон України про посилення відповідальності за спалювання сухої трави, поживних залишків, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах та поза їх межами, а саме були внесені зміни в ст. 77 та 77/1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тепер такі правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу:
- на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 грн до 6120 грн)
- на посадових осіб − від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15300 грн до 21420 грн).
За спалювання відходів і залишків сухої рослинності за статтею 82 КУпАП штраф:
- для громадян від 340 грн до 1360 грн;
- для посадових осіб від 850 грн до 1700 грн.
Що робити, щоб не спалювати таку шкідливу для здоров’я суху рослинність?
Як альтернативу спаленню листя і трави фахівці з охорони довкілля радять перетворити його у цінне добриво шляхом компостування.
Компост – це суцільна маса перепрілої органіки, «вирощена» в ямах, ящиках або буртах. Робити компост зовсім не важко! Компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір’я, неподалік від води та бажано у місці, куди не потрапляє пряме сонячне проміння.
Вичистіть ділянку від дерну та трави. Поставте невелику огорожу навкруг своєї компостної ділянки. На компостну купу можна складати все, що є під руками, – кухонні рослинні відходи, бур’яни, скошену траву, листя, коріння рослини, солому, тонкі гілки, гній.
Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,5 м. В основу вкладають шар землі до 25 см. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу.
Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.
Зазвичай, компост “достигає” за 3-6 місяців після того, як ви почали з ним роботу. Він стає рихлим, темним, корисні властивості компосту зберігатимуться ще 4 роки.
Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук.
Неприпустимі елементи для компосту: насіння бур’янів, елементи, які не піддаються природному процесу розкладання, хімічні речовини. Намагайтеся уникати попадання в неї хвоща, пирію повзучого та інших рослин насіння, які не піддаються процесу гниття. Адже потрапляючи разом з добривом в ґрунт, їх насіння швидко сходять і забруднюють ділянку. Правильне компостування не сприяє погіршенню стану здоров’я і є своєрідною допомогою для садів, городів та інших земельних угідь.