Наш колектив з радістю вітає усіх хмільничан з 6 грудня – Днем Збройних сил України! 28-им Днем народження української армії!
Наші слова вдячності та шани тим, хто з честю та гордістю несе та ніс погони, хто служив та служить не заради зірок, медалей та відзнак, а, дійсно – народу України. Хто у лихі часи розкрадання та знищення української армії лишався вірним їй та не кинув однострій побратимів… Хто навесні 2014 року без вагань та сумнівів першим став у бій за нашу Незалежність із величезною татаро-монгольською ордою східного хана з усім відомим прізвиськом… Хто з пенсії чи роботи знову взяв в руки автомат, сів за важелі танка, чи роздивлявся ворога у приціл гармати… Хто віддавав та віддає останнє, що мав – чи копійки чи скибочку хліба нашим воїнам. Не заради піару, а за велінням душі та серця… Аби орда завойовників не загарбала й наш рідний край… Хто молився та молиться за здравіє наших Героїв, малює їм вітальні малюнки та присвячує вірші!
Наші слова вдячності й скорботи та вічної пам’яті усім тим, хто навіки пішов у свій останній бій… Чи на фронті чи вже після війни, тут на мирній Хмільницькій землі. Бо, на жаль, війна вбиває не лише кулями та снарядами…
Вічна пам’ять Вам, хлопці, й пробачте за те, що не вберегли і зробили для Вас так мало в порівнянні із тим, що Ви вже зробили для нас…
Наші слова вдячності та шани тим, хто зустрічає своє професійне свято у окопі, коробці броньованої машини, замерзлій палубі військового корабля чи під шквальним вітром на “зльотці” аеродрому або на пульті чергової частини. Тим, хто не спить, аби нам міцно спалось, й над головою не гули снаряди та ракети… Тим, хто вирішив стати військовим на все життя. Хто – або юний солдат-строковик чи контрактник або вже поважний бойовий генерал.
Дорогі наші земляки-захисники України! Щиро вітаємо Вас та Ваших рідних й близьких! Бажаємо успіхів, злагоди, любові та головне – завжди гарного настрою в душі та серці. Щиро дякуємо Вам! Будьте щасливі!
З величезною повагою та шаною, колектив нашого сайту!
Цей вірш присвяти нашим Героям-Захисникам написала Юлія Бощенко з Одещини.
Привіт, Солдате! Ти мене не знаєш,
Я просто дівчина, живу собі як всі,
В моєму місті тихо, не стріляють.
Але війна торкнулася душі!
Чому пишу тобі? Бо серце просить,
Бо я так звикла і вірші, що на душі,
Я викладаю на листі!
В моїй країні сльози, біль і розпач,
І так нестримно пишуться листи.
Ти зараз там на сході України,
Душею б’єшся на передовій,
Там дуже страшно,постріли лунають,
Та не здаєшся ти, ідеш вперед!
Ідеш у бій і остраху не маєш!
Ти борешся за волю України,
За незалежність та її життя,
І за майбутнє кожної людини,
а серед них живу і я!
Ти тільки повернись благаю, чуєш,
Ти не лети далеко в небеса,
Бо тут на цій землі тебе чекають
Батьки, родина… Вся сім`я.
І вся країна молиться за тебе,
Щоб швидше повертався ти живий,
І я також щодня молюся небу,
Аби в моїй країні настав мир…
Я сподіваюсь ці рядки почуєш,
А може прочитаєш у листі,
Я дякую тобі за те, що захищаєш,
Мою країну… Дякую тобі!..