Цього тижня хмільничани святкують дуже смачне свято – Масницю, або Масляну.
Свято Масниця не має сталої дати відзначання. Вона змінюється залежно від початку Великого посту. Так, Масниця розпочинається за тиждень до нього й святкується впродовж усього тижня. Оскільки Великий піст цього року у православних християн стартує 15 березня, то перший день Масниці припадає на Міжнародний жіночий день. Отже, масничний тиждень триватиме з 8 березня по 14 березня.
Хмільничани добре пам’ятають, як у місті та районі у минулі роки по-багатому відзначали це свято – із шумними гуляннями, конкурсами та смачними й масними наїдками.
Фото зі святкування Масляної у Хмільнику, лютий 2012 року. Фото з сайту hmilnyk.osp-ua.info
Останнім часом навколо Масляної розгораються справжні дискусії, і головною темою таких дебатів стало те, що історично для українців під час святкувань млинці не були властивими. Цей звичай прийшов на територію України з Росії, – про це читаємо також і в Вікіпедії. І так, традиційними стравами у цей день в Росії є млинці та коржики (лепешки), а в Білорусії та Україні – вареники та сирники.
Як святкували в давнину в Україні Масляну – пишуть в книзі “Українське народознавство” 1994 року випуску.
- За тиждень до Великого посту, ту неділю називали М’ясопусною. На перший день цього тижня майже скрізь в Україні влаштовували “ніжкові”, або “гижкові” заговіни (запусти), обов’язковою стравою яких мусив бути холодець із свинячих ніг.
- З наступного дня починався сирний тиждень, або Масляна. Вранці першого дня Масляни заміжні жінки збиралися або в чиїйсь хаті, або в корчмі. Одна з них виймала поліно і клала на стіл, інші сповивали поліно, як ляльку. Це означало – народився “Колодій”. Після доброго частування, залишивши “Колодія” в шинку, жінки ходили від хати до хати, де були неодружені парубки та дівчата, і прив’язували їм або їхнім батькам “колодки”. Це могла бути цурпалка, кольорова стрічка, хустина – своєрідне покарання за те, що не одружилися протягом недавніх м’ясниць. Ту відзнаку ніхто не смів з себе зняти, поки не дасть викупу – почастує горілкою в останній день масляни або подарує писанку на Великдень. Дівчата також ходили чіпляти парубкам “колодку” – кольорову стрічку чи хустину на рукав. Парубки давали викуп грішми, які використовували для влаштування гостини на запусти в останню неділю перед Великим постом. Наступного дня жінки “Колодія” хрестили – знову обходили хати з неодруженою молоддю, щоб бува хто не відчепив “колодки”.
- У середу, справляючи з жартами і сміхом “Колодієві похрестини”, гуртом обходили хати, де гостилися варениками з сиром і горілкою.
- У четвер – день “Колодієвої смерті” – жінки збиралися в гурти, забавлялись і частувались – щоб “телята водились” і “масло не гіркло”.
- У п’ятницю жінки влаштовували “Колодієві похорони”, а в суботу – “оплакували Колодія”, хоча і в ці дні, як і в попередні, тривали веселі сільські гостини, головною стравою яких були вареники з сиром та сметаною. Недаремно казали: “Масляна, Масляна, яка ти мала: якби ж тебе сім неділь, а посту – одна”.
- У західних областях України таку гостину влаштовували лише в останню неділю перед Великим постом і називали Сиропусною. Основна їжа запустів – вареники, сир, масло і яйця. Супроводжувалися вони танцями, оскільки вже з наступного дня – аж до Великодня – танцювати було гріхом.
Хмільницьким господиням пропонуємо рецепти вареничків з сиром та маком, а також млинців – від українського кулінарного експерта Євгена Клопотенка: