В Україні зросла кількість людей, які просять визнати їх банкрутами

В Україні зросла кількість людей, які просять визнати їх банкрутами

577 людей офіційно стали банкрутами у 2025 році. У середньому, щодня 3 людини просять визнати їх неплатоспроможними. Про це повідомляє NEWS Хмільника з посиланням на Опендатабот.

Понад 2,9 тисячі українців стали банкрутами за останні 5 років в Україні за даними Верховного суду. 577 українців вже подали заяви про банкрутство за перші 6 місяців 2025 року. У 52% випадків неплатоспроможними себе просять визнати чоловіки. Найбільше банкрутів цьогоріч у Києві, на Київщині та Львівщині.

Загалом, найбільше людей стало банкрутами торік: 926 справ, втім поточний рік ризикує наздогнати ці показники. Загалом 2948 справ про банкрутство громадян було відкрито за останні 5 років. Хоча й процедура банкрутства офіційно з’явилась ще у 2019 році, активно користуватись нею українці почали лише з 2021.

52% справ з 2021 року стосуються чоловіків, а 48% — жінок. Гендерна різниця не є критичною та зберігається майже щороку. Наприклад, у 2021-му домінували чоловіки (57,9%), а от у 2022 і 2025 роках трохи переважали жінки.

Найбільше справ про банкрутство у 2025 році відкрили в Києві — 90. На другому місці Одещина з 47 справами, далі йде Київщина, де подано 46 заяв. На Вінниччині – 41.

  • Наявне зростання кількості справ про банкрутство — це частина сталої тенденції, яка триває кілька років. Процедура поступово стає більш прогнозованою: судова практика напрацьовується, учасники процесу набувають досвіду, а сам механізм працює злагодженіше. Водночас й кредитори — банки та фінансові установи — стають вимогливішими до умов списання чи реструктуризації боргів. Варто розуміти, що процедура банкрутства не є панацеєю для легкого та безболісного „списання боргів“. Наслідки від визнання неплатоспроможності відгукуватимуться людині щонайменше кілька років, – каже Лихопьок Денис Павлович, адвокат, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, фахівець з питань банкрутства.

За його словами, у процедурі все ще залишаються прогалини, які потребують врегулювання. Зокрема, йдеться про податкові наслідки після реструктуризації та списання боргів, а також про взаємодію з виконавчими провадженнями та іншими пов’язаними судовими справами, що часто залишаються поза межами справ про неплатоспроможність.

Поділитись у соц мережі


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *