В дитини, яка стикається з несправедливістю, зникає бажання розвиватися: про дослідження стосовно об’єктивності оцінювання на олімпіаді з математики

В дитини, яка стикається з несправедливістю, зникає бажання розвиватися: про дослідження стосовно об’єктивності оцінювання на олімпіаді з математики
Spread the love

У редакцію NEWS Хмільника звернулася небайдужа громадянка, представниця громадської організації “Нові активні українці” Діана Бондаренко. Вона розповіла про своє дослідження стосовно об’єктивності оцінювання хмільничан на Всеукраїнській олімпіаді з математики у Вінницькій області.

  •  Минулої зими випадково я стала свідком цікавої розмови  хмільницьких школярів. Вони говорили про те, що не вірять у чесність шкільних олімпіад і не бачать сенсу туди ходити.  Недовіра виникла у дітей після проведення апеляції на результати змагання з математики.

В свій час я теж була постійною учасницею олімпіад різних рівнів  і мене тоді так само цікавило, чи можу я довіряти результатам.  Завжди бентежила велика кількість вінницьких дітей, які приходили на обласний рівень. І якщо тоді я не знала, як розібратись  в цих питаннях, то цього разу вирішила провести невелике дослідження.

На сайті КВНЗ ВАНО знайшла оприлюднені протоколи за 9  клас: попереднього оцінювання і після проведення апеляції. Після їх порівняння видно, що першою дитиною, яка не увійшла в остаточний перелік переможців, є хлопчик з гімназії № 1  м. Хмільника. Перед ним є 2 дитини, які спочатку мали менше балів, але подали апеляцію і покращили свій результат. Тобто за попередніми результатами в рейтингу вони були нижче, а після апеляції обігнали хлопчика з Хмільника і, так би мовити, «витіснили»  його. При чому, в одному випадку бали підняли із 17 до 23, а це 14% від максимально можливого результату.  Тому виникло бажання отримати пояснення від Департаменту освіти і науки  Вінницької ОДА, чому так відбувається.

Було надіслано запит, після якого одразу мені передзвонили і запитали: а яку дитину я представляю. Окрім того, « з тієї сторони дроту» обмовились, що ми вже з ним розмовляли і я маю розуміти, що цього року під час олімпіад було багато питань. Я поклала слухавку і зрозуміла, що тепер маю ще більше бажання розібратись глибше.

За 4 місяці листування ми отримали кучу відмов, вивчили сотню сторінок документів  і крок за кроком складалась певна картинка.  Прикрим є те, що практично неможливо дістатись до самих робіт учнів. А тільки це може дати громадськості чітке уявлення, на якому етапі були допущені помилки: при первісній перевірці чи на апеляції. Ми звертались до Уповноваженого ВРУ з прав людини, просили допомогти нам отримати копії робіт. Але всупереч оприлюдненим поясненням минулого Уповноваженого (Лутковської В.) офіс сьогоднішнього Уповноваженого (Денісової Л.) висловлює абсолютно протилежну позицію. Забуваючи при цьому, на нашу думку, про основне положення: що доступ обмежується не до документа, а до інформації в ньому. А нам взагалі відмовляють в будь-якому доступі до документів.  Це неприпустима ситуація, тому ми плануємо написати ще окреме звернення до Уповноваженого. Нехай пояснять, чому їх політика на стільки не послідовна і заперечує підходи попереднього офісу.

Але навіть та інформація, яку нам вдалось отримати, наштовхує на роздуми. Ми проаналізували все і прийшли до висновків, що про такі випадки, а можливо, і тенденції  треба говорити. В Хмільнику є розумні діти, у нас кваліфіковані, віддані своїй справі вчителі, а тому потрібно відстоювати свої інтереси і не давати можливості за «конфіденційністю» приховувати недопрацювання, чиї б вони не були.

Свою думку з цього приводу висловила начальниця відділу освіти Хмільницької міської ради Галина Коведа.

Вона вважає, що проблемою є нерівність з підготовки до олімпіади вінницьких та хмільницьких учнів, в тому числі й із сіл. Діти, які вчаться в спеціалізованих школах і діти, які вчаться в загальосвітній школі, – мають різні рівні знань. Бо там різні програми. Мають бути завдання різної складності для кожної із категорій.

Справа в тому, що на олімпіадах, як правило, половина учасників – учні вінницьких шкіл. Зрозуміло, що у вінничан є більше можливостей для поглибленого вивчення тих чи інших предметів, чого не скажеш, наприклад, про сільських дітей. Коментуючи ситуацію про села району, Галина Іванівна наголосила, що жодним чином не хоче образити сільських дітей, адже в селах теж є обдаровані та розумні діти. Але кількість вінницьких дітей і дітей із сіл різних районів неоднакова. У Вінниці спеціалізовані школи, постійний інтернет та додаткові можливості вивчення.

  • Так сталося цього року. Вийшло так, що до апеляції хмільницькі діти потрапили в призові місця, а після неї- вже ні. Звісно ж, що помилитися можна, і можна помилитися в 1-2 бала, але аж ніяк не в 7 або 8. Мабуть, було зроблено неякісну перевірку. Треба було підняти всі роботи, але перевірили лише ті, що пройшли на апеляцію. В будь-якому випадку хочу, щоб завжди була об’єктивність. 
  • В дитини, яка йде на олімпіаду і вона стикається з несправедливістю, зникає будь-яке бажання розвиватися і йти далі, вона перестає старатися. Дитина все сприймає буквально, через якусь невдачу вона може закритися в собі, не проявити справжній талант. Саме ми, дорослі, формуємо дитину, тому й відповідальність за їхнє майбутнє лежить на нас, – прокоментувала Галина Іванівна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *