Уродженцю Хмільницького району, видатному живописцю Гуменюку Феодосію Максимовичу призначено довічну державну стипендію

Уродженцю Хмільницького району, видатному живописцю Гуменюку Феодосію Максимовичу призначено довічну державну стипендію
Spread the love

Президент України Володимир Зеленський 1 лютого підписав Указ “Про призначення державних стипендій” 33 видатним діячам культури і мистецтва, серед яких і уродженець Хмільницького району Феодосій Гуменюк.

Про це повідомили на сайті Вінницької облдержадміністрації.

Документ опубліковано на сайті глави держави, де вказано призначити довічні державні стипендії видатним діячам культури і мистецтва, серед них  –  ГУМЕНЮКУ Феодосію Максимовичу – 1941 року народження, народному художникові України, лауреатові Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Крім того,  дворічні стипендії призначено:

Кавуну Віктору Миколайовичу – 1954 року народження, заслуженому артистові України. Віктор Миколайович народився у селі Струтинка Липовецького району Вінницької області. З 1971 року проживає, навчається і працює в м. Києві.

Каменюку Михайлу Феодосійовичу – 1948 року народження, письменникові, заслуженому працівникові культури України.

Куркову Георгію Володимировичу – 1954 року народження, головному диригентові академічного камерного оркестру «Арката» Вінницької обласної філармонії ім. М.Д. Леонтовича

Плясовиці Юрію Олексійовичу – 1948 року народження, заслуженому архітекторові України.

Довідково (з Вікіпедії):  Гуменюк Феодосій Максимович –  український живописецьграфік, лауреат Шевченківської премії (1993), народний художник України (з 2009), Заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки художників України. Видатний художник народився 6 вересня 1941 року в селі Рибчинці Хмільницького району Вінницької області. Навчався у Дніпропетровському художньому училищі, де був учнем Якова Калашника –  випускника Латвійської академії мистецтв у Ризі. У 1965 році він намагається вступити у Ленінградський інститут живопису, скульптури і архітектури ім.І.Ю.Рєпіна, який тоді вважався найкращою живописною школою в СРСР. На навчання в цьому інституті претендувало 350 людей, з яких прийняли 28, в тому числі Гуменюка і ще вісім українців. У 1971 році він закінчив інститут, потім навчався у майстерні Й. Серебряного, написав для Переяслав-Хмельницького музею полотна на історичну тематику. Викладав у ленінградських навчальних мистецьких закладах, працював на художніх комбінатах тодішнього Ленінграда (нині Санкт-Петербург).  Окрім живопису, Гуменюк займався вивченням історії і традицій свого народу.

В 1973 році одружився з художницею Наталією Павленко. Через два роки у них народилась донька Уляна.

Білі маківки, 1974 рік

У 1975 році на виставці нонконформістів були помічені його роботи з зображеннями козаків. Художника було звинувачено в націоналізмі і позбавлено ленінградської прописки, тому Феодосій з дружиною і дочкою переселився у Дніпропетровськ, де пробув шість років, працюючи над ескізами вітражів. Також підготував «Український календар» на 1977 і 1978 роки для одного з видавництв у Варшаві. В 1983 році Гуменюки знову опинилися в Ленінграді, де Феодосія тепло зустріли художники і відразу запросили взяти участь у виставці «Групи чотирнадцяти».

В 1988 році його виставку експонували в залах Національного архіву Канади в Оттаві,  в Українському музеї в Нью-Йорку. Там же, познайомившись з місцевою українською інтелігенцією, художник зміг ближче побачити життя діаспори та зафіксувати її на полотні. «Великдень у Торонто» — одна з композицій «канадського» періоду.

Пізніше була участь у виставці робіт українських художників в Гранд-Пале, у Парижі; персональна виставка в Національному художньому музеї в Києві, де була представлена ціла галерея гетьманів, і присудження в 1993 році Національної премії імені Т. Г. Шевченка в галузі образотворчого мистецтва.

Моя Україна, 1979 рік

У 1992 році повертається в Україну.  З 1993 року працює у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, очолює навчально-творчу майстерню історичного живопису; з 2000 року — професор кафедри живопису і композиції. Направляє студентів до вивчення витоків живописної культури, давніх її видів: парусний живопис, ікона, храмові розписи. Важливий метод роботи – різноманітні тематичні постановки. Пропагує фігуративний, реалістичний напрям.

Гуменюк – художник української теми (історія, традиції, національні герої і поети) і майстер історичного живопису.  «Гетьман Дорошенко», «Маруся Чурай», «Мотря Кочубеївна», «Іван Мазепа», «Різдво», «Хрещення», «Великдень», «Посвята в гетьмани», «Козак Мамай», «Писанка. Всеношна», «Вірність Україні», «Конотоп», «Зустріч гетьмана Виговського». Ці назви картин говорять самі за себе.

Фото картин земляка –  lb.ua

Фото Гуменюка Феодосія Максимовича – з відкритих інтернет-джерел

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *