“У величезному полум’ї та диму хлопці гасили сосновий ліс…” Хмільницькі лісівники з честю, живі та неушкоджені, повернулись з вогняного фронту Житомирщини

“У величезному полум’ї та диму хлопці гасили сосновий ліс…” Хмільницькі лісівники з честю, живі та неушкоджені, повернулись з вогняного фронту Житомирщини
Spread the love

Хмільницькі лісівники живі та неушкоджені, з честю виконавши надважке завдання, повернулись з вогняного пекла Житомирщини. Нагадуємо, що вони терміново минулої п’ятниці виїхали на допомогу своїм колегам, про що ми вже повідомляли на нашому сайті. Тож Великдень хлопці зустріли на справжньому полі бою…

Хмільницькі лісівники теж виїхали на гасіння резонансних лісових пожеж на Житомирщині. У сусідній із нами області палають ліси та села…

– Тоді на Житомирщину поїхали наші інженер-мисливствознавець Володимир Ткач та майстри лісу Широкогребельського й Березнанського лісництв Володимир Наумов та Михайло Моторний. Четвертий –  доброволець, наш громадський інспектор з Широкої Греблі Віктор Король. Він теж має профільну лісівничу освіту, неодноразово брав участь у затриманні браконьєрів, охороні наших лісових угідь та мисливських тварин, – розповів нам головний лісничий Хмільницького держлісгоспу Анатолій Гаращук. – Взагалом, на допомогу житомирянам виїхав зведений загін десь із ста працівників лісового господарства Вінниччини.

– Де саме гасили пожежу хмільницькі лісівники? 

– До Житомирщини було досить далеко їхати, тож хлопці дістались туди вже у п’ятницю пізно увечері. Після короткого відпочинку вже о 5 ранку наступного дня – в суботу, наші працівники стали у бій з вогняною стихією у місцевому Словечанському лісгоспі. Ми працювали на одній ділянці спільно із колегами з Могилів-Подільського, Жмеринського та Вінницького держлісгоспів. Звісно, з нами були й рятувальники та військові на своїй потужній техніці…
Як розповіли мені згодом хлопці, боротьба із вогнем була, дійсно, надважкою. Там палав сосновий ліс. Сухі дерева, уся земля у сухій хвої. До того ж, там непрохідні галявини, де трава інколи сягала вище метра у висоту… От з цієї трави вогонь перекидався й на самі дерева, навіть на їхні верхівки.
Відпочинку практично не було. Працювали до пізньої ночі, далі короткий перепочинок і знову – у бій. Загалом там горіли десь чотири тисячі гектарів лісу. От площа тієї пожежі, яку гасили наші хлопці, була десь чотири-п’ять гектарів.  А смуга вогню інколи була 100-200 метрів довжиною. Ми були наче на війні…

– Як працювали наші хлопці?

– Військова інженерна техніка рила у лісі величезні смуги – по-перше, аби вогнеборці та лісівники мали змогу пройти та проїхати через завали дерев, кущів до місць займання. А по-друге, аби відгородити палаючі ділянки від ще неушкоджених вогнем лісових масивів та ще загорнути полум’я глибами землі…  Далі працювали рятувальники – гасили великі пожежі. А  вже наші хлопці засипали вогонь лопатами, гасили полум’я за допомогою ранцевих вогнегасників та хлопавок, копали вручну захисні смуги та траншеї. У перший день хлопці були в диму та вогні, тож самі добряче пропахнули димом й кіптявою… Але, на щастя, ніхто з наших працівників та колег з інших держлісгоспів Вінниччини не постраждав. 

– Але ж головне завдання лісівників це все ж таки не боротьба із вогнем?

– Цьому ми теж навчені. У профільних закладах підготовки фахівців лісівничої справи навчають протипожежному захисту лісових масивів, тактиці й організації гасіння лісових пожеж. Багато чому наші хлопці навчились на полі бою. Наприклад, на Житомирщині під час гасіння пожеж на відкритій території лісівники дуже успішно застосовували тактику контрольованих підпалів. Це коли невелику смугу вогню під контролем людей спеціально кидають назустріч відкритому полум’ю. Вогонь стикається із іншим вогнем та гасне – горіти вже немає чому.
Скажу так, що ми отримали безцінний величезний досвід та практику боротьби із подібного роду надзвичайними ситуаціями!

– І наші з честю виконали надважке завдання… 

– Так. Головне, що наші колеги повернулись живими й здоровими! Бо ж самі розумієте, як ми усі, рідні й близькі, переживали за них.
Сьогодні хлопці ще відпочивають. Скоро знову стануть до охорони лісів Хмільницького району. Звісно, зі свого боку ми обов’язково плануємо заохотити та нагородити наших героїв. Бо вони цього дуже заслужили.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *