“Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх”. Ці слова Євангелія від Івана стосуються і нашого Героя України Владислава Українця, який віддав все найцінніше – життя, чим і врятував багато інших життів своїх побратимів.
У полеглого Героя України залишилися мама Валентина Петрівна, тато Петро Тимофійович, брат Богдан, дружина Катерина Андріївна і маленький синочок Андрійко.
24 лютого і досі триває для всіх українців. Однак доки більшість хмільничан того злощасного дня лякалися перших сигналів тривоги, Владислава Українця вже не стало. Сьогодні, 20 листопада, відважного захисника прийшли провести в останню дорогу його рідні, друзі, побратими, та небайдужі хмільничани.
Попри несприятливу погоду на прощання з Героєм України прийшло багато людей. Після заупокійної молитви в церкві першоверховних апостолів Петра і Павла на площі перед Будинком культури відбулося загальноміське віче-прощання. Хвилиною мовчання було вшановано усіх захисників та захисниць, які віддали життя за Батьківщину та майбутнє українців.
Зі щирими словами співчуття до рідних та близьких полеглого Героя звернулися заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради Сергій Редчик та помічник-консультант народного депутата України Петра Юрчишина Андрій Барабан. У скорботних словах прозвучала інформація про те, що хмільничанина Владислава Українця, офіцера Збройних Сил і Героя України, було вшановано Хмільницькою міською територіальною громадою у Книзі пошани та пам’яті «Гордість Хмільника» (посмертно). Також пропонується вулицю Кутузова перейменувати на вулицю Українця Владислава.
- 9 років війни. Сьогодні 270 днів активної фази війни. Але ми тримаємось. Ми сьогодні присутні на перепохованні Владислава Українця. Він був не лише українцем по прізвищу, а й по духу, українцем в душі. Владислав з першого ж дня обрав шлях військового, та з честю проніс його, і з честю загинув. Низько схиляю голову перед Героєм та всім рідним та близьким від імені Хмільницької районної військової адміністрації висловлюю співчуття, – сказав заступник голови Хмільницької районної державної адміністрації Олександр Пузир.
Підполковник Гончарук, звернувшись до присутніх, від імені керівництва Збройних Сил зазначив, що Владислав Українець здійснив справжній героїчний подвиг, і його мужність та жертовність не забудуться навіть через віки.
Після спільної молитви, яку звершив протоієрей Іван Пукас, Героя України Владислава Українця похоронили на кладовищі, що по вулиці Чайковського.
Владислав Петрович Українець народився 5 грудня 1999 року в Хмільнику. Навчався у школі №4, де закінчив 9 класів.
- Щирий, приязний та відвертий хлопець, – так про лейтенанта Збройних Сил України Владислава Українця згадують педагоги тепер уже ліцею №4.
Активний спортсмен, адже з 2 по 9 класи грав у шкільній футбольній команді, яка посідала призові місця в обласних змаганнях і навіть виходила на Всеукраїнський рівень.
Після школи закінчив Кам’янець-Подільський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою (2016 р.), а також Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів, 2020). Дисциплінованого й відповідального Владислава призначили командиром відділення взводу
Від 22 липня 2020 року служив командиром 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини А 2960 (10 батальйон 59 окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка Сухопутних військ ЗСУ).
У 2020 році Владислав Українець виконував бойові завдання на східному рубежі під час оборони країни. У серпні 2021 року Владислав одружився. Маючи значний бойовий досвід, Владислав Українець ділився зі своєю дружиною своїми враженнями й переживаннями, а також прогнозував початок дуже жорстокої війни з росією.
Повномасштабне вторгнення росії лейтенант Збройних Сил України зустрів на південному напрямку. Він у перший день російського вторгнення вів запеклий бій за стратегічний Антонівський міст, який з’єднує Херсон із лівобережжям Дніпра. Саме цей міст через Дніпро став тією точкою спротиву, де нашим бійцям уперше на таврійському напрямку на деякий час вдалося зупинити колону російської техніки. Саме цей міст — найзручніший шлях у напрямку Миколаївщини. Під час прориву на цьому мосту наші бійці відбивали ворога, як могли. Втім, сили були нерівні. Українські підрозділи змушені були відступати.
Його бригада виходила з оточення під Херсоном. Командир механізованого взводу окремого мотопіхотного батальйону Владислав Українець на БМП прикривав відхід нашого війська від удару ворога, що атакував українські позиції. Усі вийшли, і він теж став відступати. Але не встиг. У машину, де був боєць, влучив ворожий снаряд.
Владислав Українець прикривав своїх побратимів, і вже сам мав відходити, проте не встиг. Майже тиждень інформація про загибель хмільничанина не була підтверджена. Весь цей час дружина Катерина, яка чекала народження їхнього первістка, жила надією, що її чоловік вижив. Вона через соцмережі просила допомогти поширити інформацію про нього, сподіваючись знайти коханого.
2 березня страшна звістка підтвердилась. І саме того дня Президент України Володимир Зеленський присвоїв захиснику звання “Герой України” з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
А 8 вересня 2022 року народився Андрій – син Владислава, який успадкував від батька гідне прізвище – Українець.