У грудні сонце на літо, а зима на мороз: прикмети й звичаї на свято Варвари

У грудні сонце на літо, а зима на мороз: прикмети й звичаї на свято Варвари

Поділитись у соц мережі

Чи знаєте ви, якою була посвята в парубоцтво, як закликали весну наші пращури, коли заготовляли лікарські рослини, якими символами зустрічали Новий рік в Україні? Про ці та інші обряди та звичаї пропонуємо прочитати на нашому інтернет-виданні NEWS Хмільника. Інформація – з першого в українському народознавстві видання Василя Скуратівського під назвою “Місяцелік – Український народний календар”.

І сьогодні пишемо про грудень. І, хоч сумний грудень у свято і в будень, але саме грудень налаштовує кожного з нас на оптимістичну хвилю, бо хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо. На кінець місяця, тобто 22 числа, припадає і зимове сонцестояння, за яким визначають астрономічний початок зими. Наші пращури пов’язували з ним “народження сонця”, або ж “родини сонця”. Саме в цей день настає  найдовша ніч. . Але мине кілька днів, і світловий час почне прибавлятися “на заячий скік”. Тому від Спиридона (25 грудня) селяни вже налаштовувалися на весну.Кожен наступний день від Спиридона, за тодішніми уявленнями, мав відповідати характерові всіх дванадцяти місяців. Хлібороби ретельно стежили і записували до своїх прогностиків щоденні прикмети, щоб у такий спосіб завбачити погоду на весь рік.

Крім того, грудень –  останній місяць року, в якому чи не найбільше народних свят. Сьогодні – 17 грудня, Варвари. Святкують тільки жінки. У цей день дівчата варили вареники з маком чи сиром, серед яких обов’язково мали бути й пирхуни – заправлені борошном. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили “пирхуном”.

Про це свято існувало чимало переказів. Одні вважали, що Варвара була іудейкою, але згодом вихрестилася. Коли ж про це довідався батько, то виніс їй смертний присуд. Інші стверджували, що Варвара магометанка, але зголосилася прийняти християнське віросповідання; тому батько примусив її товкти босоніж подрібнене скло. Одним словом, це була великомучениця за віру.

Дівчата в цей день заготовляли галузки з вишень і ставили у воду; якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб.

Прикмети:

  • За повір’ям, на Варвари починають збиратися в тічки вовки.
  • Яка погода на Варвари, така й на Різдво.
  • Який день на Варвари, такий і на Сави.
  • Дерева в інеї – урожай на фрукти.
  • Якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима. 
  • Хто заспить на Варвару, то цілий рік буде сонливим.
  • Якщо проти цього дня нічне небо в зорях – чекай холодів, а сліпе і тьмяне – на тепло.
  • Варвара заварить, Сава засолить, а Микола поставить кола.
  • Варвара заварить, Микола загвоздить, а на Ганки – сідай в санки.
  • Варвара кусок ночі увірвала, а дня приточила.
  • Коли на Варвари мороз приліз, то ховай сани, а витягай віз.
  • Прийшла Варуня – гляди ніс та вуха.
  • Якщо на Варвари гострі морози, то на зиму готуй вози, а якщо розтане, то кажи оглянути сани.
  • Якщо в грудні на Варвари болото, то буде зима красна, як золото.

За повір’ям, жінкам на Варвару заборонено роботу по дому, не рахуючи рукоділля. Також не можна було лаятися, злитися, конфліктувати, лихословити.

Варвара шанується як покровителька військових артилеристів, ракетників, пожежників, шахтарів, скелелазів, захисниця від чаклунства, а також від грому, вибухів, раптової та насильницької смерті.

Ілюстративна картинка – Стожари.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *