Сьогодні в Києві відбувся Собор Української Православної Церкви. На ньому розглянули питання, які виникли внаслідок військової агресії російської федерації проти України. Одним із підпунктів стала заява про незалежність від москви.
Про це йдеться у відповідному рішенні Синоду УПЦ МП, – повідомляє NEWS Хмільника.
- Виражаємо незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні. Собор ухвалив відповідні доповнення і зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви, – йдеться в повідомленні.
Водночас у заяві засуджується війна як порушення Божої заповіді “Не вбивай!” і висловлюється співчуття усім, хто у ній постраждав. Собор звернувся до влади України та росії з проханням продовжувати переговорний процес та “пошук сильного і розумного слова, яке б змогло зупинити кровопролиття”.
Також зазначається, що “існування розколу Собор сприймає як глибоку болючу рану на церковному тілі. Особливо прикро від того, що останні дії Константинопольського Патріарха в Україні, наслідком яких стало утворення «Православної Церкви України», лише поглибили непорозуміння та привели до фізичного протистояння. Але навіть у таких кризових обставинах Собор не втрачає сподівання на відновлення діалогу”.
А для того, щоб відбувся діалог, представникам ПЦУ потрібно 1) “припинити силові захоплення храмів та примусові переводи парафій Української Православної Церкви”, 2) “усвідомити, що їхній канонічний статус є фактично неавтокефальним і значно поступається свободам і можливостям у реалізації церковної діяльності, які передбачені Статутом про управління Української Православної Церкви”, і 3) “вирішити питання канонічності ієрархії ПЦУ, адже для Української Православної Церкви, як і для більшості Помісних Православних Церков, є цілком очевидним, що для визнання канонічності ієрархії ПЦУ необхідне відновлення апостольської спадкоємності її єпископів”.
Крім того, Собор висловив переконання, що Українська Православна Церква не може залишати своїх вірних без духовної опіки, має перебувати поряд з ними в їхніх випробуваннях і організовувати церковні громади в діаспорі. У Синоді зауважили, що необхідним є і надалі розвивати місію за кордоном серед православних українців задля збереження ними своєї віри, культури, мови та православної ідентичності.
Фото – Букви.