Зокрема, забороняється випалювати рослинність, сміття на сільськогосподарських землях, навколо автодоріг, залізниць, населених пунктів. Внаслідок людської безпечності, а то і злочинних дій виникає пряма загроза лісам Вінниччини, – повідомляє NEWS Хмільника.
Щороку восени після збору урожаю на полях та в садах починається сезон паління сухих рослинних решток. Часто така легковажність стає причиною пожеж у біосистемі. А цього року через воєнний стан несанкціоновані підпали вдвічі шкідливіші.
Які наслідки спалювання сухої трави, стерні, опалого листя:
- гинуть тварини, не у змозі вирватись з вогняного кільця дорослі зайці, птахи, дрібні гризуни, їжачки, ящірки, жаби, різноманітні черв’яки, комахи, личинки;
- гинуть рослини: насіння однорічних та дворічних трав, коренева система та гілля багаторічних рослин;
- збіднюється склад ґрунту. На утворення 1 см родючого шару необхідно близько 100 років. Знищуються корисні мікроорганізми, що населяють ґрунт, які не скоро відновляться у випаленій землі;
- забруднення атмосфери і небезпека для здоров’я людини;
- загроза виникнення лісових пожеж – вогонь без перепон прямує до лісових масивів, іноді й мінералізовані смуги не можуть йому перешкодити. Палючі головешки перелітають на відстань 20-50 метрів, створюючи нові осередки лісової пожежі.
Щорічно державна лісова охорона держлісгоспів Вінниччини проводить ряд заходів для уникнення лісових пожеж, лісгоспи забезпечуються обладнанням для гасіння пожеж. Одним із важливих заходів та дієвих методів у боротьбі з вогнем є створення мінералізованих смуг, які перешкоджають поширенню низової пожежі, виконують роль штучно створеного бар’єру між вогнем і лісовим насадженням.
У Вінницькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства поінформували, що цього року лісівниками було створено 409 кілометрів нових мінералізованих смуг і проведено догляд за вже існуючими смугами протяжністю в 944 кілометри.
В зв’язку зі збереженням лісів нашої області лісівники звернулися до громадян, зокрема, й хмільничан, з проханням не випалювати рослинність, сміття на сільськогосподарських землях, навколо автодоріг, залізниць, населених пунктів.
Лісівники Вінниччини наголосили, що спалювання пожнивних залишків, стерні, багаторічних трав на ділянках, які прилягають до лісових масивів, – це пряме порушення статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, на землях сільськогосподарського призначення, у населених пунктах складає:
- для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн.);
- для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн.).
Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах природно-заповідного фонду, складає:
- для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (6120 – 12240 грн.);
- для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн.).
Більше того, хмільничанам варто знати, що в умовах воєнного стану злочини оцінюються суворіше. Спалювання сухостою тепер карається як диверсія.
- 3 березня 2022 р. внесено зміни до Кримінального кодексу України, які посилюють відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. У статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів, вчинених з метою ослаблення держави або інших дій, спрямованих на знищення людей чи завдання шкоди їхньому здоров’ю, відтепер додано і навмисні підпали, зокрема й сухої рослинності, – йдеться в повідомленні Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства.
Адже під час війни ці дії становлять додаткову небезпеку, відволікають від виконання бойових завдань рятувальників, військових та правоохоронців і знижують обороноздатність країни.