За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я щорічно 30 травня відзначається Всесвітній день боротьби проти астми і алергії. Основна мета заходу – привернення уваги громадськості до цих важливих проблем.
Ця проблема актуальна як ніколи, про що свідчить невпинний ріст кількості пацієнтів із цими захворюваннями у світі. За статистикою, алергією страждає кожен п`ятий житель
нашої планети. За останні 30 років алергічні хвороби, зокрема бронхіальна астма, стали
найшвидшими захворюваннями, що розповсюджувалися, у всьому світі.
Фактори ризику поширення алергії і астми:
- куріння (активне і пасивне), особливо в дитячому віці і під час вагітності;
- прийом медикаментів, вплив хімічних речовин і вживання алергенних продуктів
харчування під час вагітності; - неконтрольований прийом гормональних контрацептивів і антибіотиків;
- переважання в харчуванні продуктів з синтетичними добавками;
- стреси і несприятливі фактори навколишнього середовища.
Які алергени переважають в Україні?
Україна є частиною світової тенденції – як і в Європі, до 30 % українців, як вважається, є
чутливими до сезонних алергічних чинників. Це, насамперед, пилок рослин та спори грибів.
Якщо ви хоч раз чули слово «амброзія» та знаєте, чому потрібно боятися цієї рослини, то,
вочевидь, також знайомі з проблемою алергії до пилку. Ще щонайменше чверть хворих з
алергією є чутливими до домашніх цілорічних факторів – кліщів, домашнього пилу,
алергенів домашніх тварин, включаючи тарганів.
У чому небезпека алергенів? Чи, окрім алергії, вони можуть бути причиною інших захворювань?
Чимало алергенів, як сезонних, так і цілорічних, провокують і розвиток астматичних
симптомів. Втім, причинами появи астматичних симптомів можуть стати й забруднене
повітря, і тютюновий дим, і стрес.
Масштабні опитування в різних регіонах світу показали, що у 51-59% хворих перебіг бронхіальної астми не вдається контролювати навіть при використанні стандартних
протиастматичних препаратів. Основна мета лікування бронхіальної астми – поліпшення
якості життя пацієнта за рахунок зменшення кількості і тяжкості загострень, підтримки
нормального рівня фізичної активності, тому досягнення загального контролю над астмою є головною метою в лікуванні хворих.
ПОРАДИ:
- уникайте харчових продуктів і лікарських речовин, що викликають у вас алергію;
- не тримайте в будинку тварин; алергени тварин виявляються в приміщенні ще протягом 6 місяців;
- уникайте речей, здатних накопичувати пил: килими, старі книги, м’які меблі; всі речі, від яких не можна позбутися, повинні бути накриті чохлами;
- використовуйте меблі, які можна витирати (дерев’яну, пластикову, вінілову або шкіряну);
- періть всю постільну білизну (підковдри, простирадла, наволочки) в гарячій воді (вище 60 °С) не рідше 1 разу на 2 тижні;
- вологе прибирання в будинку повиннt проводитися щодня;
- під час прибирання хворому на бронхіальну астму краще знаходиться в іншому приміщенні або на вулиці;
- використовуйте витяжку над газовою пічкою під час приготування їжі;
- уникайте контакту з сигаретним димом і лакофарбовими виробами;
- в період цвітіння рослин, що викликають у вас алергію, рекомендується тимчасово змінити регіон перебування.
Первинна профілактика астми у дітей
Найбільш частою формою астми у дітей є атопічна астма, яка безпосередньо пов’язана з іншими формами алергії. При цьому в розвитку алергії у дітей основну роль грає
неправильне харчування, особливо перші роки життя.
Профілактичні заходи астми (і алергії) у дітей включають:
- грудне вигодовування новонароджених і дітей першого року життя;
- роль грудного вигодовування, як заходи профілактики астми та інших видом алергічних хвороб доведена численними клінічними дослідженнями;
- грудне молоко сприятливо впливає на розвиток імунної системи організму і сприяє
формуванню нормальної мікрофлори кишечника; - своєчасне введення допоміжного харчування також є заходом профілактики астми і алергії;
- сучасні рекомендації по годівлі дітей першого року життя передбачають введення
допоміжного харчування не раніше ніж на 6 місяці першого року життя; при цьому
категорично забороняється давати дітям такі високоалергенні продукти як бджолиний мед, шоколад, курячі яйця, горіхи та цитрусові; - забезпечення сприятливих умов життя дитини – це теж важливий метод профілактики астми і алергії;
- діти, що контактують з тютюновим димом або дратівливими хімічними речовинами,
набагато частіше страждають на алергію і частіше хворіють на бронхіальну астму; - профілактика хронічних захворювань дихальних органів у дітей полягає в своєчасному виявленні та правильному лікуванні бронхіту, синуситів, тонзиліту, аденоїдів.
Звичайно, краще бути здоровим і не хворіти. Але якщо вже так сталося – не варто опускати руки. Зрештою, ви не стали себе почувати гірше від того, що ваше нездужання
назвали «на бронхіальну астму». І пам’ятайте, що правильне лікування астми дозволяє
скоротити ризик загострень і госпіталізацій, запобігти ускладненням і домогтися контролю над хворобою.
Своєчасний контроль бронхіальної астми дозволяє продовжити період ремісії захворювання (відсутність загострень) від 3 до 10 років.
Бережіть своє здоров’я! Не займайтеся самолікуванням! Зверніться до фахівця!
За інформацією відокремленого структурного підрозділу Хмільницького районного відділу ДУ «Вінницький ОЦКПХ МОЗ».
Ілюстративне фото – з відкритих інтернет-джерел.