Сьогодні, 7 квітня, православні християни святкують одне з найвеличніших свят – Благовіщення Пресвятої Богородиці. З цим дуже важливим церковним святом пов’язано чимало різноманітних звичаїв та обрядів. І про це ми дізналися в підручнику “Українське народознавство”.
Згідно з народними повір’ями, на Благовіщення прокидається земля, яка до цього часу відпочивала. Після Божого благословення пробуджується природа. Ось чому до Благовіщення на городах не веснували.
“По Благовіщенню не ворож, а хліб у землю полож, то Бог уродить”, – казали в народі. Вранці повсюдно в церквах відбувалися великі богослужіння, під час яких святили проскури. Їх використовували як ліки хворим, закопували у землю, щоб град не нищив посівів. Розтерту на порошок проскурку пасічники додавали до весняного підкорму бджолам, щоб добре роїлися. У Карпатах існувало повір’я, що на Благовіщення, як і на Введення, відьми мають більшу здатність зашкодити худобі – “відібрати молоко”. Щоб заздалегідь знешкодити підступні дії чередільниць, худобу обкурювали зіллям, мастили хрестики на чолі, хребті, вим’ї. Вдосвіта на Благовіщення худобу добре годували отавою, яка стояла на святвечірньому столі.
У центральних та східних районах України після церковного богослужіння дівчата біля церкви починали весняні хороводи. Недарма дослідники народного побуту з минулого століття писали: “… на саме Благовіщення дівчат цілком охоплює якесь поетичне натхнення, навіяне пробудженням весни…”.
У Православній Церкві України Благовіщення – це одне із 12-ти найбільших свят церковного року. Благовіщення – це особливе, унікальне сповіщення благої, доброї звістки, яке трапилося понад дві тисячі років тому в маленькому палестинському містечку Назареті. З Євангелія від Луки ми дізнаємося: посланець Божий, архангел Гавриїл, сповістив Пречистій Діві Марії радісну звістку про те, що Вона стане Матір’ю Спасителя. Таким чином звершується велична і предвічна тайна: початок спасіння людства і кожного з нас – Син Божий зійшов із небес і воплотився від Духа Святого і Марії Діви і став людиною. Перше слово привітання архангела Гавриїла до Діви Марії було: «Радуйся». І свято Благовіщення є святом великої духовної радості – радості з приводу надії на спасіння та вияву безмежної Божої любові до грішних людей.
Погодні прикмети на Благовіщення дозволяли визначити, чи варто чекати рясного врожаю і яка погода буде на Великдень (Яке Благовіщення, така і на Великдень). Наші предки вірили, що вітер або дощ на Благовіщення обіцяють рясні врожаї пшениці, жита та інших зернових. На Благовіщення гроза, як вважалося, обіцяє швидке і спекотне літо.
Прикмети:
- Якщо на Благовіщення дощить, то буде гарний врожай грибів та жита;
- Якщо вранці сонячна погода, то скоро потепліє;
- Яка погода на Благовіщення, така буде і на Великдень;
- Як проведеш сьогоднішній день, таким буде весь рік;
- Якщо у небі не видно птахів, то ще місяць буде холодно.
Цього дня забороняється:
- Не можна займатись хатніми справами;
- Не можна займатись важкою фізичною працею;
- Не можна шити і вишивати;
- Не можна займатись садівництвом;
- Не можна сваритись та лаятись;
- Не можна бажати комусь зла.