Біль та смуток… Сьогоднішній день неможливо назвати святковим. Сьогодні українці дякують своїм захисникам за захист (а їм потрібно дякувати щодня), ми згадуємо також і тих, хто більше не ступить на поріг рідного дому, не посміхнеться у відповідь, не обійме рідних і близьких… Сьогодні хмільничани вшанували полеглих воїнів-земляків та усіх захисників та захисниць України.
Біля монументу захисникам України зібралися небайдужі хмільничани, активісти, рідні та близькі наших воїнів. З квітами у руках, жовто-блакитними атрибутами, зі смутком у очах, вдивляючись в обличчя нескорених на гранітних світлинах хмільничан-воїнів, – ті, хто прийшов, терпляче чекали… І подумки згадували всіх, хто, захищаючи наше майбутнє, віддав своє життя за Батьківщину.
Зранку з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці в храмі святих першоверховних апостолів Петра і Павла відбулося Богослужіння. Після цього віряни та рідні загиблих воїнів, захисники рушили Хресною ходою до монументу.
На цьому місці в День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, відбулася молитва за загиблих воїнів, яку звершив настоятель храму першоверховних апостолів Петра і Павла Іван Пукас. У молитвах згадували не лише уродженців Хмільниччини, а всіх загиблих на фронтах російсько-української війни.
Хвилиною мовчання усі присутні вшанували полеглих воїнів. Також сьогодні всі співали Гімн України, приклавши руку до серця. Український славень лунав над Хмільником, а біля монументу збиралося все більше людей, які поспішали кудись по своїх справах, але зупинялися, щоб долучитися до молитви.
Під час мітингу до присутніх звернулися волонтер Микола Михальнюк, отець Іван Пукас, а поетеса Оксана Гавура зачитала авторський вірш. До щему в серцях поетичні рядки зачитав Артем Гребельський – син захисника, який нині боронить кордони нашої держави від ворогів.
По завершенні молитви отець Іван Пукас освятив гранітні світлини наших полеглих воїнів. Після чого відбулося покладання квітів.
“Гей, пливе кача”… Ця пісня-реквієм неодноразово лунала у Хмільнику, викликаючи на очах хмільничан сльози, занурюючи в спогади про сумні події сьогодення. Ця пісня стала символом стражденної України, яка нагадує нам про жертовність та вічний подвиг українців. Ми не повинні забувати, ми не маємо права їх забути! Герої, поповнивши Небесне військо, захищають нас із небес!
Вічна слава Героям України!
Текст і фото – Алли Корнієнко.