Соціальні мережі шкодять підліткам: пояснюємо, як це спинити

Соціальні мережі шкодять підліткам: пояснюємо, як це спинити

За даними дослідження Юнісеф, 18,2% підлітків переставали бути активними у таких сферах особистого життя, як хобі і спорт, тому що хотіли проводити час онлайн. Найбільший відсоток тих, хто “забивав” на свої справи заради віртуального світу, склали 16-річні дівчата – 26,0%. Частка тінейджерів, які регулярно сварилися і конфліктували через використання соціальних мереж, становить16,8% . 15, 1 % молодих людей почували себе погано, коли не мали змоги користуватися соціальними мережами. Причина цього – залежність від соціальних мереж.

Що таке залежність від соціальних мереж?

Як зазначає кандидатка педагогічних наук Шугайло Яна Володимирівна, залежність від соціальних мереж – це різновид руйнівної поведінки, коли людина за допомогою соціальних мереж намагається втекти від реальності і змінити свій психоемоційний стан, концентруючи увагу на віртуальному світі.

Глибше розкриває суть залежності від соціальних мереж Чегі Т.Т.у дослідженні “Інтернетзалежність як соціально-психологічна проблема”.  Зокрема, людина, залежна від Інтернету, відчуває ейфорію при його використанні, не здатна зупинитися, збільшує проміжок часу, проведений в соціальних мережах, припиняє спілкування з сім’єю та друзями. Також залежна особа може переживати відчуття порожнечі та депресії, брехати своїм рідним та знайомим про час, проведений онлайн, приховувати негаразди на роботі чи навчанні.

Якщо говорити про фізичні ознаки залежності від соціальних мереж, то до них можна віднести головні болі, пересихання слизової оболонки ока, біль у спині, порушення режиму прийомів їжі та сну, а також недотримання елементарних правил особистої гігієни.

Залежність від соціальних мереж: звідки ростуть ноги?

  1. Негативний або травмуючий досвід підлітка у минулому, що змушує тінейджера закриватися у собі. За даними дослідження “Залежність соціальних мереж як проблема сучасних студентів” підлітки із залежністю мають негативніший життєвий досвід, ніж підлітки без залежності. В середньому на особу, яка страждає від залежності, припадає 5 проблем, тоді як тінейджери, які не “залипають” у гаджетах, стикалися в середньому з 3-4 проблемами.
  2. Підліток стає залежним від соціальних мереж, коли є нестача спілкування в реальному житті і прагнення задовільнити цю потребу, адже тінейджери дуже прагнуть до соціалізації. Вони хочуть належати до якоїсь групи, це дає підлітку можливість відшукати своє “я”, самоствердитися. За результатами дослідження “Індивідуально-психологічні особливості переживання самотності серед молоді” 12% школярів мають високий рівень самотності,а 26%- середній рівень самотності. Неможливість знайти собі співрозмовника у справжньому світі призводить до того, що тінейджер шукає його в Інтернеті, адже потреба ділитися з кимось своїми думками, переживаннями, мати однодумців нікуди не зникає і особливо гостро проживається у підлітковому віці.
  3. Соціальні мережі дають підліткам відчуття власної цінності та унікальності, яке вони отримують через вподобайки під своїми фото і велику кількість підписників. Через таке віртуальне схвалення себе іншими людьми підлітки намагаються стати впевненішими, повірити у власну зовнішню та внутрішню привабливість. Особливо гострою стає ця потреба, коли в реальному світі немає нікого, хто б міг підтримати, похвалити чи допомогти впоратися з важким перідом в житті. У дослідженні “Вплив соціальних мереж на психологічне благополуччя особистості” вказується, що люди, які проводять у соціальних мережах більше 4 годин, мають вищі показники за шкалою “самовпевненість”, “відкритість”, “самоцінність”, “самоприйняття” ніж ті, хто проводить в мережі менше 4 годин. Звісно, що відчуття впевненості у собі у любителів соціальних
    мереж доволі хитке та ілюзорне, тому що по-справжньому ця потреба не задовільняється в реальному житті.
  4. Ситуація, коли батьки, вчителі чи будь-хто з дорослих не контролює підлітка взагалі, теж може призвести до залежності від Інтернету. Тінейджер до певного віку не бачить чітких рамок: що можна робити, а що ні. Йому хочеться всього й одразу.

Cвою думку з цього приводу висловлює психотерапевт зі стажем більше 15 років Богдана Янків:

  • Якщо ми беремо 10-12 років, то нервова система сформувалась лише до половини, ще вона така хитка. До 50 відсотків доходить.
  • Якщо ми беремо 14-15 років – то це є добра половина. І тому тут точно є етап емоційної нестабільності,гормональної нестабільності, фізіологічної нестабільності, і тема сексуальності, і хто я, і для чого я в тому світі. Особливо психоемоційні зміни є надто різкими – півгодини я сміюсь, за годину я вже плачу. За годину міняється весь спектр емоцій – від горя, смутку, розпачу до агресії, ейфорії, реготу і тд. Неадекватні, полярні емоції . На одну й ту саму тему мені байдуже  і водночас мені не байдуже. Це є амбівалентний вік. У віці амбівалентності підліток кидається з крайності в крайність, ділить все на  біле і чорне. Дуже багато протистоянь – ти за наших, а ти проти нас. Це дуже різкі зміни горманолаьні, фізіологічні – змінюється голос, змінюється будова тіла, змінюється  гормональна система. У хлопців це тестостерон – ведучий гормон. Який вже містить агресію, тому тут дуже багато “вибухів”.
  • Але й в дівчаток є ось цей естрогінін – гормон жіночності, лагідності. Але він теж сприяє коливанню цих хвиль психоемоційних. Все залежить від стосунків, в яких перебуває підліток. Якщо вони  мають насильницький характер  у  виховному аспекті, то буде більше бунту, підліток буде цьому протистояти. Той, хто не може –  не буде бунтувати. Він не вміє, тому він починає закриватися і шукати,  як це пережити в гаджеті.
    Підліток не чує міри, коли йому достатньо.
  • Підлітки саме в тому гострому періоді 13-15 років хочуть всього зразу і багато. Немає того стопу внутрішнього. Тому нервова система працює на виснаженість. Сиджу онлайн ніч чи півночі, але мені все одно, я тут отримую щось дуже важливе. Або заспокоєння, або пояснення чогось, або відволікання, і це мені дуже-дуже важливо. І нічого, що я потім як зомбі. Це другорядне.
  • У 18- 25 років цей внутрішній стоп формується. Це від мене залежить – якщо я
    буду три п’ять годин спати, бо мені хочеться сидіти онлайн, то тоді й погано на уроках, і не захочу ні гуляти, тобто вже я роблю вибір – чи я хочу поспати і більш-менш таки жити той день функціонально, чи я ось так. І це теж вже про свій вибір. Підлітки у такому віці можуть самі розпоряджатися своїм часом, проведеним онлайн. Своїм балансом. Нервовий стан стає більш врегульованим, нервова система стає вже більш міцна, бо її вже більше ніж 50 відсотків. Є розуміння своїх емоцій, сильнішою стає емоційно-вольова сфера.

5. Поштовхом до залежності може стати сильне бажання підлітка відділитися від батьків, стати незалежним у поглядах, діях, вчинках, але тінейджери тільки вибудовують свій внутрішній стрижень, їм ще складно опиратися на власний світогляд, тому що він не сформований до кінця. Саме з цієї причини вони починають шукати собі авторитет деінде, і якщо це неможливо зробити в реальному житті, то Інтернет дає чудові можливості послухати чиїсь поради, взяти з когось приклад.

Пояснення від пані Богдани:

  • Це власне вже такий активний пошук або відповідей на питання, або значимих осіб. Наприклад, на Спартака підсіли підлітки віком десь від 10 років. Тобто він щось ніс важливе для них. Я маю на увазі, що це і є така особа, за яку чіпляються, що він щось допомагає, він щось пояснює. Тінейджери тягнуться до якогось лідера. Далі це тяжіння до груп має в норму перейти, його не має бути в дорослості. І те, що якась людина з’явилася в житті підлітка, щось наче говорила потрібне, то це і є відчуття тієї приналежності до якоїсь субкультури, що дуже велику роль відіграє власне для підлітка. І тому приналежність до груп дуже концентрована саме в цьому віці і є своєрідним протестом: “Ви мені не дозволяєте залипати в гаджетах, а я буду постійно сидіти”. Ось тут залежність може поглибитися сильно. Виникають непорозуміння, більше бунтів та знервованість.

Про те, як батькам спинити залежність від соціальних мереж та які наслідки можуть бути від тривалого користування гаджетами – читайте в наших наступних публікаціях.

Автор – Анна Казмірчук.

Ілюстративне фото – BBC NEWS Україна.

Поділитись у соц мережі


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *