“Шостий цикл вимирання планети і що чекає людство у майбутньому”: пояснення від кліматологині

“Шостий цикл вимирання планети і що чекає людство у майбутньому”: пояснення від кліматологині

Зміни клімату та руйнівні наслідки глобального потепління, – вчені уже давно звертають на це увагу.  На жаль, як стверджують деякі вчені, на процес глобального потепління уже не вплинути ніяк. Що чекає на людство, – розповіла нашим колегам кандидатка  географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух. 

Кліматичні зміни – це не лише про температуру повітря. Вони відбуваються в усій кліматичній системі, яка складається з атмосфери, гідросфери, кріосфери (сніговий покрив і льодовики), літосфери та біосфери, частиною якої є людина. Спостерігаються стійкі тенденції зміни температури повітря, кількості опадів, інтенсивності й кількості небезпечних природних явищ, рівня океанів, водності річок тощо.

Зараз протягом життя одного покоління відбуваються надзвичайно потужні зміни, для яких раніше потрібно було півтори-дві тисячі років.

Потепління – це лише симптом.  Температура атмосфери відображає зміни у кліматичній системі загалом.

Кліматичним змінам сприяють такі чинники:

  • природні – вони спостерігалися на нашій планеті навіть тоді, коли ще не існувало людей. Це і зміна орбіти Землі, коли стала іншою кількість сонячної радіації, яка доходить до планети. І зміна конфігурації материків, що колись були одним цілим.
  • антропогенні чинники. Ті зміни, які ми бачимо зараз, є наслідком діяльності людини. Підвищення температури повітря внаслідок антропогенного фактора в 10 разів вище за вплив природних чинників.

Через людську діяльність середня річна глобальна температура підвищилася на 1,3°C-1,5°C у порівнянні з доіндустріальним періодом. Тоді як через природні чинники – на 0,1°C.

Найбільше шкодять парникові викиди, зокрема вуглекислого газу та метану. Минулий рік став найтеплішим з початку спостережень – приблизно з кінця XIX століття. Вперше середня глобальна температура за рік була на 1,5°C вищою за температуру доіндустріального періоду. Звідси – танення вічної мерзлоти, яке вивільняє додаткову кількість метану.

Вже зараз на нашій планеті відбуваються процеси, які свідчать про можливість катастрофічних наслідків. Наприклад, це проблема з кораловими рифами. Вони знебарвлюються й можуть просто зникнути. Ми втрачаємо цілу екосистему.

Одним із ключових індикаторів зміни клімату є підвищення температури. І воно – нерівномірне. Найбільший ріст приземної температури повітря спостерігається в полярних регіонах. Це призводить до зміни циркуляції атмосфери й танення льодовиків, через що підвищується рівень Світового океану.

В екваторіальних широтах сильно зростає проблема посушливості, що є викликом для вирощування сільськогосподарських культур. Також зростає кількість потужних тропічних циклонів, які призводять до катастрофічних наслідків.

У помірних широтах зима стає теплішою, а літо – спекотнішим.

Яка ситуація в Україні?

  • В Україні швидкість підвищення середньої за рік температури повітря майже втричі перевищує ріст глобальної. Це майже зіставно зі змінами у полярних широтах. У нас збільшується тривалість теплого періоду, а холодного – зменшується. Зима стає не лише коротшою, а й значно теплішою. Через це змінюється структура опадів. Оскільки переважає додатна температура, опади частіше мають форму дощу, а не снігу. Сильно скорочується період стійкого залягання снігового покриву. Це впливає на водність річок, які мають снігове живлення, а як наслідок – проблеми з водними ресурсами.
  • Також збільшується тривалість та інтенсивність посух. Звідси – підвищення пожежної небезпеки. Пожежонебезпечний період 2025 року може бути досить інтенсивним. Сніговий покрив був майже відсутній, а тому збереглися всі бур’яни, які росли на полях і в лісах. Вони просто не перегнили. Температура повітря знову очікується вищою за кліматичну норму, зростає дефіцит опадів, збільшується тривалість бездощового періоду.
  • Підвищення температури також сприяє ранішому початку періоду вегетації. Цієї зими, наприклад, у Києві цвіла сакура, майже розпустився бузок, з’явилися проліски. Зміни стосуються й осіннього періоду. Зараз вересень – це фактично літній місяць. І минулого, і позаминулого року у вересні температура повітря досягала 30°C і вище.

Що чекає Україну в майбутньому

Для України характерна циклонічна діяльність. Саме циклони приносять до нас вологу, а разом із нею – сильні грози, шквали та хуртовини взимку. Переважно вони спостерігаються у холодний період.

Найбільш небезпечними є південні циклони, які переміщуються в Україну із Середземного моря, з Балкан. Вони мають великий запас вологи та енергії нестійкості (потенційної енергії в шарі повітря), що призводить до утворення потужних хмар і, як наслідок, сильних дощів та снігопадів. Особливо небезпечними вони бувають при переміщенні на Карпати, де можуть спричиняти катастрофічні паводки.

Повторюваність таких циклонів в Україні дещо зменшилась, проте вони стали небезпечнішими. Причиною цього є зміна їхньої траєкторії на південнішу та сповільнення руху.

Яких стихійних лих очікувати в Україні?

  • Підвищення температури повітря сприяє зростанню нестійкості атмосфери, утворенню потужніших хмар і, як наслідок, інтенсивних злив. Особливо небезпечними ці процеси є в Карпатах, адже на ці чинники накладається вплив гірських систем.
  • Не лише зливи стають інтенсивнішими, а й шквали, грози, град і смерчі. Вони пов’язані з таким атмосферним процесом, як конвекція – вимушене підняття повітря вгору через низку причин, як-от підвищення температури повітря. Наявність достатньої вологи в атмосфері призводить до утворення потужних хмар. Їхня верхня межа суттєво зросла – на декілька кілометрів. У таких хмарах збільшується швидкість вертикальних рухів, що сприяє утворенню граду більшого діаметра, потужних гроз та шквалів.
  • Пилові бурі. Зазвичай пил до нас потрапляє з двох регіонів, де є великі пустелі – із Сахари або Каспію. Переміщенню повітряних мас звідти сприяють області високого тиску. Такі процеси були, є і будуть.
  • Військові дії підвищують також ризик виникнення пожеж. Крім того, через підпали цивільних людей вигоряє багато екосистем.

Але пилові бурі утворюються і на нашій території. Були періоди, коли вони тривали понад 12 годин, а то й більше ніж добу, при цьому швидкість вітру сягала понад 15 м/с. Зазвичай такі бурі спостерігаються в березні, коли рослинність ще не піднялася, але вже починають орати поля, які дуже швидко висихають. Тоді вітер починає переносити ґрунт на великі відстані.

Наприклад, у 60-70-х роках минулого століття ці бурі були великою катастрофою для України. Їх називали чорними. Під час однієї такої бурі знімався і переносився родючий шар ґрунту з території цілої області. І десь на початку 70-х років розробили програму для боротьби з цим явищем. Тоді по всій території України посадили лісосмуги. Дерева добре захищали поля від вітру, збільшували шорсткість підстильної поверхні, а взимку накопичували сніг. З настанням весни ґрунт був зволоженим, а дерева обмежували швидкість вітру. Завдяки цьому понад 30 років в Україні не було сильних пилових бур. Лише в останні роки вони починають з’являтися знову.

Південь і Схід – це ті регіони, які найбільше потерпають від пилових бур. І саме там ведуться бойові дії. Часто – у лісосмугах, від яких практично нічого не лишилося. Тому до України можуть знову повернутися пилові бурі.

Щоб виростити нові лісосмуги, треба багато часу – дерева ростуть повільно. А підвищення температури та зменшення кількості опадів, які зараз спостерігаються, цьому не сприяють.

За останні пів століття зникли тисячі видів тварин і рослин. І це просто жахає. Раніше періоди вимирання тривали мільйони років, а 50 років – це просто мить. Вчені говорять, що наша планета перебуває на шостому циклі вимирання. Таких періодів було вже п’ять – всі вони призводили до вимирання близько 95% всього живого. Потім проходили мільйони років, з’являлися нові види, які вже були абсолютно іншими.

ЩО РОБИТИ?

  • Потрібно зменшувати викиди парникових газів та виводити їх з атмосфери. Це й ефективне використання наявних ресурсів, і перехід на альтернативні джерела енергії.Але нам треба й адаптуватися. Наприклад, взяти ті ж лісосмуги. Чим більше ми висадимо дерева, тим більше буде кисню і менше вуглекислого газу. На додаток до цього – зниження температури та підвищення вологості.

    Щодо сільського господарства – це зрошення для компенсації низької вологості, використання добрив, сівозміни, нових сортів.

    Островом тепла зараз є місто. Будівлі, бетон, машини – все це сприяє ще більшому нагріву атмосфери. Це додаткові 5-10°C. Коли говорять, що температура повітря 40°C – мається на увазі, що вона така в тіні на висоті двох метрів. Нам треба так планувати міста, щоб створити якомога більше тіні для хованок від спеки та менше використовувати енергії для кондиціювання.

    Також ми маємо зосередитися на енергоефективності. Зокрема, на побудові кліматично нейтральних міст, які виділяють стільки ж вуглекислого газу, як і споживають. У таких умовах температура повітря не буде суттєво змінюватися від того, а надлишок енергії не потраплятиме в атмосферу.

Поділитись у соц мережі


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *