У кожному містечку та селі діють потужні волонтерські батальйони, які все роблять задля наближення Перемоги над окупантом. Однак останнім часом з фронту, та й деякі волонтери почали звертати увагу українців та справжні потреби військових, адже дуже багато продуктів харчування доводиться викидати через їх непридатність до харчування, а медикаменти просто не потрібні.
- Тисячі раз пояснюємо, і всеодно. Я паски возити не буду. Волонтери втомилися комусь щось доказувати, та всеодно перепощу, бо це скрін переписки з фронту, – написала на своїй сторінці військова волонтерка з Рівного Ірина Стасюк та опублікувала скрін переписки з фронту.
- Хочу вам відкрити великий секрет – оті вареники, пироги, паски і все таке, воєнні викидають десь там де ви їм то передаєте. І цьому є кілька причин. 1. У війську не голодують, їсти є. 2. Час «доставки» – оце ваше «домашнє» за час поки доїде поретворюється в «умовне їстівне». 3. Зберігати його немає де. І так далі. Шкода вашої роботи, вона без результатна, – написав парамедик ЗСУ Олексій.
- Чергове нагадування, що те що потрібно, узгоджуємо, питаємо, і тоді привозимо, передаємо. Ми питаємо актуальні запити у військових, медиків, і тоді передаємо. Зараз знову актуальні маскувальні сітки на весну, лопати, бо окопів менше не стає, і аптечки, ремонт та купівля авто, техніки, і смаколики за попереднім уточненням, – уточника волонтерка Ірина Стасюк.
Про те, що бійцям потрібно прямо зараз, що – найближчим часом, а що не втратить актуальності, – говорили в ефірі Українського радіо “Чернігівська хвиля”.
За словами волонтерки Ірини, зараз стало тепліше, і актуальність окопних свічок майже відійшла. Є позиції, де ввечері ще холодно, тому там свічками ще гріються. Але не всім підрозділам одночасно вони зараз потрібні. Така ж ситуація й зі шкарпетками.
- Ми не кажемо, що взагалі не треба плести шкарпетки, передавати їх. Вони можуть згодитися на наступний осінньо-зимовий сезон. На жаль, війна триває. Але треба розуміти, що на зараз є інші потреби.
- Ми не возимо консервацію у скляних банках, або якщо і возимо, то це лінія явно не нульова. Більшість випадків – це бляшанки: те що не б’ється, не псується. Якщо везуть свіжоспечені пиріжки, то треба розуміти, що їх довезуть сьогодні-завтра. Якщо вони передаються поштою, то це три-чотири дні, й поки хлопці звільняться, приїдуть заберуть, пиріжки можуть зіпсуватись. Це стосується і пасок. І яйця взагалі ні, щоб не було ніяких захворювань. Якщо ви це везете особисто, то можна взяти десяток і з’їсти там на місці, але якщо 100-200 штук, ми не ризикуємо.
- Досвід минулого року показав, що ми всі гаразд допомагати, але варто уточнювати, що можна забрати, а що ні. Щоб люди не ображалися: те, що вони не хочуть викинути, передавати на збройні сили – це не гарно виглядає і перед хлопцями, і перед волонтерами.
ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ
За словами волонтерки Яни Смоляр, хлопці просять каву й цигарки. Буває, просять і солоденьке: цукерки, батончики. Звісно, якщо стоїть питання, чи завантажувати машину їжею, чи тим, що може зберегти їм життя, то тут питання навіть не стоїть.
- Якщо ж хлопці, буває, їдуть самі, ми їм кладемо і бурячок, і капусточку, пиріжки, котлетки — вони все це беруть з задоволенням. Але, якщо завантажуємо машину, яка їде туди, то складаємо такі більш нагальні речі: ковдри, мавіки, генератори, літачки, лопати, кийки. Це розхідний матеріал, який зношується дуже швидко.
Бійці, які потребують допомоги волонтерів, перебувають не лише на фронті. Щоб продукти доходили до адресатів свіжими, волонтери з різних міст України контактують один з одним. Якщо ж говорити про забезпечення харчами саме у війську, то, за словами офіцера відділу цивільно-військового співробітництва капітана Сергія Великодного, воно останнім часом покращилось, і зараз на достойному рівні.
З цим погоджуються і волонтери. Однак, за дев’ять років війни ситуації були різні. Наприклад, рік тому, коли під Черніговом треба було годувати хлопців, вареники, залиті салом, які ліпили й передавали дівчата з заходу України, стали справжньою знахідкою. Така їжа довго не псувалась і, розігрівши, нею можна було швидко й ситно нагодувати бійців.
МЕДИКАМЕНТИ
За інформацією волонтерів, зараз разом з домашньою їжею хлопцям треба передавати й пігулки, що усувають проблеми з кишковими захворюваннями. Просять лоперамід, активоване вугілля, біле вугілля. Якщо взимку возили протизастудні засоби, то для літнього періоду завжди актуальні ліки проти кишкових інфекцій.
Сергій Великодний каже, що Збройні сили забезпечують частини аптечками.
- Але, на жаль, війна це не навчання. При відході з позицій багато чого губиться, ламається… І чи зберегти життя військовослужбовцю, чи зберегти аптечку – тут вибір очевидний. Хоча держава і покриває такі потреби, але не в тій кількості, в якій потрібно, тому дев’ять років ми просимо про допомогу волонтерів. І дякуємо їм за таку допомогу, – наголосив капітан Сергій Великодний.
ПОТРЕБИ ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ
Зараз військові просять евакуаційні стропи або м’які ноші для евакуації поранених.
Шкарпетки, білизна, гумові капці, футболки – на фронті все це “одноразове”, і тому актуальність таких речей не втрачається.
З потеплінням будуть замовлення на москітні сітки, спреї, присипки дитячі, вологі серветки, спрей для ніг, крем від сонця, обвітрювання і тому подібне…
ЩО ПОТРІБНО ЗАВЖДИ!
Техніка, авто (швидкі, маневрові), тепловізори – це потрібне завжди. Придбати таку дороговартісну техніку допомагають закордонні партнери.
- А от українці загалом та чернігівці зокрема зараз уже не такі активні, як на початку вторгнення, – каже волонтерка Яна Смоляр.
Волонтери це пояснюють тим, що ми всі втомилися, і це пов’язано з ростом цін: все подорожчало, а доходи у людей не зросли.
- А ще завжди бійці з радістю чекають на листи, малюнки від дітей. Це для них як оберіг. Окрім того, дівчата-волонтерки завжди стараються підкласти у шкарпетки, чи інші речі, які передають, хлопцям на передову, якість записочки з побажаннями. За відгуками бійців, це дуже підіймає настрій!, – діляться волонтери.