Двоє друзів із Хмільника розробили напівлежачі велосипеди – велотрайки, якими дуже зручно пересуватися, також і особам з інвалідністю. Конструкція є універсальною, її не потрібно виготовляти конкретно до певної особи, оскільки користуватися ним можуть люди різного зросту. Керувати можна і руками, і ногами.
Розробляли їх не просто так… Це була справжня підтримка другові, який отримав травму хребта.
Василь Царук за фахом радіоелектрик, а Юрій Мазур – реабілітолог на пенсії. Хмільничанину Василю після отриманої у 2002 році травми хребта лікарі не давали жодних шансів на те, що він зможе колись ходити. Оскільки на звичайному велосипеді їздити не міг, тож розробили електро-триколісний напівлежачий. Такий транспорт розганяється до 54 кілометрів на годину, а їхати на ньому досить легко та зручно. Змайструвати такий транспорт допомогла мережа Інтернет і наполегливість, думали і складали все докупи разом.
Нині Василь Царук може самостійно ходити, але все одно їздить на транспорті власного виробництва. Декілька разів на тиждень друзі влаштовують перегони на велотрайках, і їхня компанія поступово збільшується, адже кількість охочих покататися на диво-транспорті зростає. Тепер до чоловічої компанії приєднуються й жінки. А зважаючи на те, як хвацько велотрайк перестрибує через ямки на дорогах, м’яко амортизуючи, на цей вид транспорту зможе пересісти ще більше охочих. До того ж, він дуже стійкий.
Велотрайк настільки практичний, що їздять ним навіть взимку, долаючи багато кілометрів засніженими полями та під гору, їздять у сусідні громади по справах. Деякі свої велопрогулянки Василь Царук знімає на відео та монтує, публікуючи їх у соцмережі: у фейсбуці має групу Файний ровер.
- Про все, що стосується велотрайків, показую на відео, але найкраще – це особисто покататися на ньому та відчути всі його можливості, – підкреслив Василь Царук у розмові.
Хмільничани змайстрували лише 5 велотрайків, однак зупинятися на цьому не збираються. Планують з часом налаштувати серійне виробництво цього корисного велотранспорту, потрібна лише фінансова допомога. А поки що думають над вдосконаленням диво-техніки.
Станки, на яких працюють, також власного виробництва. Їх зробили з металобрухту. На один велотрайк потрібно витратити місяць роботи і 2-3 тисячі доларів. Усі запчастини купують в Європі та Китаї, з українських запчастин використовують лише трубу.
Хмільницькою велотехнікою уже зацікавилися, адже друзі мають замовлення і з області, і навіть з Німеччини.
Василь Царук розповів, що їхня розробка принесла корить ще одному товаришу, який через аварію на гвинтокрилі не може ходити. Тому для нього друзі змайстрували ручний велотрайк, в якому при їзді не задіяні ноги. Григорій Яремко, розповів Василь Царук, у минулому пілот-випробувач, а тепер їзда на саморобному велосипеді для нього не лише як адреналін та спорт, а й реабілітація.
Хмільницькі розробники планують влаштувати тур на велотрайках Україною. Адже вже випробували свою техніку, проїжджаючи на ньому сотні кілометрів, тож упевнені, що за сприятливої погоди транспорт не підведе.
Алла Корнієнко
Фото – з особистого архіву Василя Царука.