Рада ухвалила закон про олігархів: як голосували нардепи Вінниччини та що закон передбачає

Рада ухвалила закон про олігархів: як голосували нардепи Вінниччини та що закон передбачає
Spread the love

Верховна Рада ухвалила президентський закон про деолігархізацію, який, на думку авторів, має обмежити вплив олігархів на політичне життя та бізнес України. Загалом за закон проголосували 279 депутатів при 226 необхідних.

За поіменним голосуванням стало відомо, як проголосували нардепи-мажоритарники з Вінниччини:

Максим Пашковський “Слуга народу” – за

Анатолій Драбовський “Слуга народу” – за

Петро Юрчишин “За майбутнє” – за

Ірина Борзова “Слуга народу” – за

Лариса Білозір “Довіра” – утрималась

Геннадій Вацак “Довіра” – за

Микола Кучер “Довіра” – утримався

Олег Мейдич “Батьківщина” – утримався

Більше про закон:

Закон передбачає, що РНБО включатиме особу до реєстру олігархів за наявності трьох із чотирьох ознак:

  • значний вплив на засоби масової інформації;
  • участь у політичному житті;
  • бенефіціарне володіння компанією-монополістом;
  • статки понад 1 млн прожиткових мінімумів (близько 83 млн доларів).

РНБО формуватиме та вестиме реєстр олігархів, а також забезпечуватиме відкритий, цілодобовий доступ до нього.

Президент України є керівником РНБО та фактично контролює його роботу.

Якщо особу визнають олігархом, вона не зможе фінансово підтримувати політичні партії напряму чи через інших осіб, а також брати участь у купівлі об’єктів великої приватизації.

Крім того, олігархи повинні подавати такі самі декларації, як і держслужбовці за законом “Про запобігання корупції”.

РНБО зможе ухвалити рішення про виключення із реєстру олігархів особи, якщо вона матиме дві і менше із перерахованих ознак.

Значний вплив на ЗМІ, що є – згідно із законом – однією із ознак олігарха, передбачає, що ця особа є бенефіціаром або контролером певного ЗМІ, тобто отримує прибутки чи керує ним.

Експерти припускають, що для виключення з переліку олігархів великі бізнесмени будуть змушені продавати свої ЗМІ.

У законі також передбачили наслідки для тих, хто контактуватиме із олігархами. Уточнюється, що контактом з олігархом є навіть телефонна розмова.

Ідеться про посадових осіб. Вони після контактів з олігархом або його представником не пізніше, ніж на наступний день мають заповнити на сайті РНБО декларацію про контакти. “Контактом” з олігархом вважається зустріч і розмова, зокрема і онлайн.

До переліку публічних службовців, які мають звітувати про такі контакти, потрапили президент, керівники та депутати парламенту, урядовці, очільники правоохоронних, антикорупційних і силових органів, Нацбанку, судді Конституційного суду, глава Фонду держмайна, члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

У переліку також керівники Антимонопольного комітету, Рахункової палати, ЦВК, Вищої ради правосуддя, секретар РНБО і його заступники, а також очільники Національного агентства з питань запобігання корупції, НАБУ, ДБР, Бюро економічної безпеки та їхні заступники.

Якщо посадові особи несвоєчасно подаватимуть або взагалі не подадуть декларації про контакти з олігархами, їх можуть звільнити з роботи. Це стосується керівників Антимонопольного комітету, голови та заступників голови Фонду держмайна, Генпрокурора та його заступників.

Вплив на ЗМІ

У тексті є багато визначень, пов’язаних із різними засобами масової інформації – телебаченням, друкованими та інтернет-виданнями, а також про те, кому вони можуть належати. Що наштовхує на думку, що одна з головних цілей – обмежити вплив олігархів на політику та вибори, який їм дають підконтрольні ЗМІ.

За проєктом закону, медійний вплив визначається тим, що підозрювана в олігархії особа є бенефіціаром або контролером певного ЗМІ, тобто отримує прибутки чи керує ним.

Ця норма може також застосовуватися і ретроспективно, коли такі ознаки були на час введення закону в дію, а потім ЗМІ опинилося в руках “пов’язаної особи”, наприклад, телеканал “переписали на кота”.

Прикметно, що якщо медійні активи особи, підозрюваної в олігархії, перейдуть до особи з бездоганною діловою репутацією, то нового власника ЗМІ вже не розглядатимуть як можливого олігарха.

Бездоганність репутації покупця ЗМІ підтверджує Національна Рада з телебачення та радіомовлення. Наразі у цьому органі досить сильний вплив президента.

За інформацією bbc.com та Політичної Арени Вінниччини

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *