Декларування має бути добровільним та одноразовим. Зі свого боку держава обіцяє не карати українців за ухиляння від сплати податків за законом. Опозиція вже заявляє, що це може бути додатковим інструментом оподаткування українського середнього класу – підприємців та заробітчан.
Верховна Рада схвалила закон, який передбачає, що з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року українці можуть задекларувати свої активи та сплатити з них збір до бюджету.
Ініціатор такого закону – Президент. Він пропонує українцям принести в банки гроші, які вони отримували “в конверті”.
Без готівки
Податкова амністія стосується лише активів, які були здобуті до 1 січня 2021 року. І з доходів, з яких не сплатили податки.
Це може бути нерухомість, валюта, цінні папери. А от готівку декларувати не можна – гроші треба покласти в банк.
Одноразові збори, які пропонують сплатити до бюджету, є значно нижчими, ніж встановлені законом податки, наприклад, податок на доходи фізичних осіб, що становить 18%.
З активів, розміщених в Україні та українських банках (як у гривні, так і у валюті), пропонується сплатити 5%, а за кордоном та в іноземних банках – 9% (7% до 1 березня 2022 року).
Із державних облігацій пропонується сплатити 2,5% від вартості. Але це стосується лише облігацій, “придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року”.
Можна також обрати варіант зі сплатою податків “в розстрочку” – кількома рівними частинами, але за трохи вищою ставкою.
Щодо нерухомості, то тут передбачені певні ліміти за площею, до яких декларувати відповідне майно не треба, – наприклад, квартира не повинна перевищувати 120 квадратів, а будинок – 240 квадратів, земля – лімітів безоплатної приватизації.
Можна також задекларувати і рухоме майно. Але, наприклад, якщо обсяг двигуна авто є меншим за 3 тисячі кубічних сантиметрів, його декларувати не треба.
Так само не беруться до уваги інші активи, вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень.
Неофіційні доходи
У добровільній декларації можна не вказувати джерела отримання доходів, за які були придбані задекларовані активи.
Задекларувати свої статки можуть як громадяни України, які нині живуть тут, так і ті, хто перебувають за кордоном, але були резидентами України, коли отримували неоподатковані доходи.
Автори закону вважають, що одноразове добровільне декларування дозволить залучити в економіку кошти тих, хто працював неофіційно – “з неофіційного (тіньового) сегмента” ринку праці.
Вони наводять дані Державної служби статистики, за якими кількість неформально зайнятого населення віком від 15 до 70 років в Україні у 2019 році складала 3,46 млн українців, а у січні – вересні 2020 року – 3 275 млн осіб.
- Доходи таких громадян залишаються незадекларованими та з них не сплачуються передбачені законом податки і збори, – йдеться у пояснювальній записці до проєкту закону, ініційованого президентом.
Проте депутати від опозиції припускають, що добровільне декларування стане законом про додаткове оподаткування середнього класу, малих підприємців, самозайнятих осіб та українських заробітчан, які привезли важко зароблені за кордоном кошти до України.
Після того, як період податкової амністії завершиться, вважається, що всі, хто мали право повідомити про свої активи, але не зробили цього, не мають незадекларованих активів.
Якщо ж такі активи в когось насправді залишилися, то вони нестимуть відповідальність за ухиляння від сплати податків згідно із законом.
Навіщо потрібна податкова амністія
В теорії несплата податків – це злочин. Але під час податкової амністії держава не користується своїм правом карати, а дозволяє вивести з тіні та легалізувати капітал, який його власники здобували, не сплативши податки, або ж взагалі вивели з країни. За це вони мають можливість сплатити менші податки та/або уникнути покарання за їх несплату.
Зазвичай до податкових амністій вдаються країни, що розвиваються, чи країни із низькою податковою дисципліною. Інколи це відбувається після якихось надзвичайних економічних потрясінь чи криз, і тоді метою радше є швидке поповнення бюджету.
Критики податкових амністій, серед яких і МВФ, кажуть, що вони позбавляють сенсу сплату податків тими, хто все сплатив вчасно і повністю. А якщо й мають сенс, то лише як частина ширшої податкової реформи в країні із одночасним посиленням відповідальності за несплату податків вже після амністії.
Експерти відзначають, що результат податкової амністії передусім залежить від довіри до влади. Саме тому ефективнішими є амністії, які проводить нова влада на хвилі післявиборчої популярності.
Зазвичай кожна наступна амністія дає менший результат. По-іншому буває хіба тоді, коли уряд країни запропонує кардинально інші умови легалізації доходів.
Джерело: BBC NEWS
Ілюстративне фото – Економічна правда