Від ракетних атак на енергетичну систему постраждали майже всі регіони України. Аварійні та планові відключення, економія електрики тощо не додають комфорту громадянам. Тож на найпоширеніші запитання відповіли фахівці з “Укренерго”, – повідомляє NEWS Хмільника.
Зокрема, радник прем’єр-міністра України, член наглядової ради «Укренерго» Юрій Бойко в інтерв’ю для FORBES Ukraine пояснив українцям про ситуацію, яка нині в енергетичній системі, про ворожі наміри і до чого взагалі готуватися українцям.
Так, за словами Юрія Бойка, головна мета обстрілів ворога критичної інфраструктури – це дестабілізувати всю країну та посіяти паніку серед населення.
- Поступово росіяни підвищують ставки. Починали з мереж «Укренерго», далі – теплові та гідроелектростанції. На цьому ворог не зупиниться. Тому уряд, місцеві влади, Офіс президента, енергетики готуються до всіх можливих сценаріїв, навіть найгірших, – сказав радник.
Коментуючи про те, чому росіяни так добре знають українську енергетику, він відповів, що багато років українська та російська енергосистеми працювали синхронно, тому вони знають куди бити. Чого вони не знають, так це оперативну ситуацію в енергосистемі, темпи її відновлення та поточний рівень захисту.
- На жаль, треба визнати, що є багато і колаборантів, і просто любителів зробити хайп, які своїми діями наносять чималу шкоду. Перші свідомо, другі – ні. Публікуючи різні фото та відеоматеріали, вони допомагають ворогу коригувати плани повторних ударів. Наприклад, один з обʼєктів обстріляли сім разів у різні дні. Метою було повне руйнування критичного обладнання цього об’єкта. Тому дуже важливо зберігати режим тиші та не давати зайвих підказок ворогу, – наголосив Юрій Бойко.
Який план, якщо великі міста на тривалий період залишаться без світла, води й опалення?
- Органам місцевої влади ще влітку було надано урядове доручення організувати масові місця обігріву на базі, наприклад, навчальних закладів. Люди зможуть туди прийти підзарядити свої гаджети, поїсти, зігрітись.
Інший варіант – це виїхати з міста в села, дачі, інші регіони, звичайно ж, якщо є така можливість. Сподіваюсь, що до цього не дійде, але маємо тримати такий варіант напоготові. Це може стати реальністю.
Як люди можуть допомогти енергетикам, окрім того, щоб економити енергію?
- Великою допомогою буде, якщо люди вимикатимуть із розеток свої прилади під час відключень. Щоб на момент підключення до розетки був приєднаний, наприклад, тільки холодильник.
Чому це важливо? Енергетики вимикають велику кількість споживачів миттєво. Проте підключення цих же споживачів вимагає суттєво більшого часу – до 30 хвилин і більше.
Коли світло вмикається, в лініях відбувається стрибок струму, який може призвести до поломки обладнання. Тому споживачів часто підключають по черзі – саме щоб не було аварій. Особливо актуальним це правило є в мережах, де багато кабельних ліній – тобто в містах. Річ у тім, що внаслідок технічних особливостей кабельна лінія набагато гірше реагує на включення з навантаженням, ніж повітряна.
Якщо на момент підключення багато побутових приладів не буде підʼєднано до мережі, то цей стрибок буде меншим, і енергетики, аналізуючи дані, наступного разу зможуть швидше повертати світло. Крім того, обладнання не буде виходити з ладу.
Аварійні відключення – це контрольований диспетчером процес. Тому зараз не вимикають критично важливі обʼєкти: метро, лікарні, водоканали, стратегічні об’єкти. До речі, саме тому деякі будинки не вимикають від електрики – ймовірно, такі будівлі на одній лінії, наприклад, із лікарнею. Аварійні та планові відключення – це стабілізаційні заходи для збалансування енергосистеми. Їх вживають саме для того, аби уникнути неконтрольованих аварій, наслідком яких може стати масштабний блекаут.
Якщо ситуація буде погіршуватись, у диспетчерів є заходи, які дозволяють аварійною автоматикою відключити велику кількість споживачів, незважаючи на їхню важливість. Тобто без світла можуть залишитись лікарні й інші стратегічні об’єкти. Але це дійсно крайні заходи.
За словами Юрія Бойка, наразі всі фахівці працюють над тим, щоб отримати специфічне силове обладнання, трансформатори та обладнання релейного захисту від сусідніх європейських країн, у яких воно має бути на складах. Ведуться перемовини з виробниками, проте виробити новий трансформатор високої напруги – це щонайменше вісім місяців. Ще одна проблема – це фінансування, якого катастрофічно бракує. Поки що в “Укренерго” сподіваються на донорські кошти.
Чи розглядається варіант будівництва в Україні підземних підстанцій?
Щоб замінити найбільш важливі для системи підстанції з відкритими розподільчими пристроями на підземні, потрібні десятки років і величезні кошти – мільярди доларів.
Для цього нам треба буде перейти на зовсім інші, суттєво дорожчі технології, щоб при збереженні потужності об’єкта зробити їх меншими, ніж вони є зараз, а це декілька десятків гектарів, якщо ми говоримо про ключові магістральні підстанції.
Чи є сенс «закопати в землю» одну найважливішу підстанцію? Немає. Бо ворог може знищити як лінії, що під’єднані до неї, так і інші сусідні підстанції, що зробить її функціонування безглуздим із технічної точки зору.
Ми вивчаємо й інші рішення, які зроблять нашу енергосистему більш захищеною у майбутньому. Як приклад, стимулювання будівництва дахових сонячних електростанцій із потужними акумуляторами. Тобто розвиток розосередженої генерації. Щоб споживач і виробник були якомога ближче один до одного.
Фото – з відкритих інтернет-джерел.