Про бабин вечір та Голодну кутю

Про бабин вечір та Голодну кутю
Spread the love

Цей день – 17 січня, у давнину святкували Богоявлення, або бабин вечір (книга “Місяцелік”, 1993 р.). Кроплять хати свяченою водою. На Закарпатті жінки в свяченій воді замішували борошно і ним на дверях та одвірках робили хрести, щоб “упирі і всіляка нечиста сила не мала сили”. А дівчата збирали букові тріски на подвір’ї, приказуючи:

  • Самі букові, самі букові! – Це для того, щоб добре збиралися гриби.

Увечері юнки прагнули напрясти “повісмо, щоб баби не плювали на куделю”, тобто не оскверняли їхньої праці лихими поговірками. Мешканці лісових та гірських районів намагалися в цей день не згадувати вовків, котрі можуть напасти на отару.

17 січня в церковному календарі – день вшанування Собору 70 святих апостолів. Ця подія була створена для того, щоб запобігти незгоди в шануванні святих апостолів, а також нагадати вірянам, що кожен з них є рівноправним.

  • Христос перед останньою своєю проповіддю у Галілеї обрав 70 апостолів, які мали тимчасове призначення стати “вісниками”. Саме вони повинні були розповсюдити по світу благу вість про прихід Христа. Ходили апостоли по двоє і проповідували Євангеліє в усіх містах, які відвідували.

В Собор 70 святих апостолів входять ті, хто бачив Христа або чув про нього, а також їхніх послідовників. Дехто з них були учнями 12 апостолів і часто супроводжували їх. За проповіді та християнську віру багато апостолів були заарештовані та померли в страшних муках.

Коли зійшов Святий Дух, то 70 апостолів почали проповідувати. А головна їхня заслуга в тому, що саме вони започаткували шанування Святої Трійці.

Що не можна робити в цей день

  • 17 січня заборонялося підслуховувати чи підглядати.
  • Краще не розповідати іншим про свої плани, якщо ви хочете, щоб вони здійснилися.

Наступного дня, 18 січня, в українців Голодна кутя, голодний святвечір. Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона “голодною” від того, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди говіли, себто не їли. Власне, це був останній день колядок.

Здебільшого на голодний святвечір “водили Меланку” дівчата, хоч у деяких регіонах вчиняли це  і парубки. На переважній території України основні дійства завершувались після Василів.

З голодною кутею пов’язані цікаві обрядодії “закликання морозу”. Адже хрещенські холоди були у давнину найміцнішими. Перед тим, як сісти за вечерю, господар брав ложку куті, підходив до вікна (прочиняв кватирку) і тричі казав:

  • Морозе, морозе, йди до нас куті їсти!

Після паузи знову звертався:

  • Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на яку пашницю!

Деінде хазяїн виходив на вулицю, окликуючи:

  •  Морозе, морозе, йди до нас вечеряти, та не морозь наших коней, биків, курей, свиней, жита і пшениці! А якщо не йдеш, то йди собі на жіноцьку цибулю!

Особливоюю забавою було закликати мороза для дітвори. Вона припадала до вікон і на всі лади запрошувала його до вечері.

Після цього парубки вчиняли інше дійство – “проганяли кутю” (деінде робили це на різдвяний день – 21 січня). Взявши макогони, виходили на вулицю і стукали ними у ворота й тини, вигукуючи:

  • Геть, кутя, з покутя, а ти, озвар, йди на базар!

Інші брали горщики, в яких варилася кутя, і, проказавши вищенаведений діалог, розбивали об ворота. При цьому, в кого були рушниці, тричі стріляли.

Залишки куті віддавали курям, а в окремий горщик складали інші наїдки “по три ложки для долі”. Її віщуватиме той, хто останнім прийде з Йордану, себто з Водохрещ. А тому всі, хто йшов до річки святити воду, намагалися якнайшвидше прийти додому.

Прикмети:

  • Які зорі на голодну кутю – щедрий приплід білих ягниць.
  • Як на голодний вечір темно, то вродить гречка.

 

Поділитись у соц мережі


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *