Обережно, сказ! На Хмільниччині збільшилась кількість звернень громадян внаслідок укусів тварин

Обережно, сказ! На Хмільниччині збільшилась кількість звернень громадян внаслідок укусів тварин

Поділитись у соц мережі

В природі джерелом інфекції є м’ясоїдні тварини – лисиці, вовки, хижі птахи,
кажани. Домашні тварини заражаються від диких і можуть нападати на людей. На
сьогодні сказ перемістився з природних осередків (лісів і степу) в міста, де мешкають
бродячі коти й собаки, – повідомляє NEWS Хмільника.

Як розповіли спеціально для нашого інтернет-видання спеціалісти ВСП Хмільницький районний відділ ДУ «Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», у Хмільницькому районі лише за 2021 рік та перше півріччя 2022 року по антирабічну допомогу звернулись 27 постраждалих мешканців. У порівнянні з минулим роком за перше півріччя поточного року збільшилась кількість звернень жителів громади внаслідок покусу тварин. За медичною допомогою звернулись 47 жителів, з них постраждала 1 дитина віком до 3-х років. За перше півріччя сказ лабораторно підтверджений у 4-х тварин (4 коти, з них 3 бродячі).  За минулий рік було зареєстровано 6 випадків сказу в тварин.

Що слід знати хмільничанам про сказ

На території міста Хмільника і Хмільницького району є природні дані для циркуляції збудника – достатню кількість лісів, в яких мешкають дикі тварини.

Сказ – гостра особливо небезпечна вірусна інфекційна хвороба, що, без
проведення щеплення, призводить до смерті. Джерелом інфекції є теплокровні тварини,
які заражаються від інших тварин. Вірус сказу вражає тварину – вона втрачає природні
інстинкти, стає агресивною й нападає на тварин і людей.

Інфікування вірусом відбувається під час контакту з хворою твариною при
ослизненні шкіри людини або укусах. Через пошкоджену шкіру вірус потрапляє в кров
людини, потім – у нервові сплетіння, накопичується та вражає центральну нервову
систему. Розвиток інфекційного процесу відбувається в залежності від місця укусу.
Інкубаційний період може тривати від 1 тижня до 1 року (у середньому 30-90 днів).

В Україні щороку реєструються поодинокі випадки сказу. Завдяки проведенню
масових щеплень домашніх тварин і ветеринарному нагляду, захворюваність на сказ
домашніх тварин значно зменшилась. Однак, щороку в Україні по медичну допомогу
звертаються 90-100 тисяч осіб, які постраждали від нападу підозрілих або інфікованих
сказом тварин.

Антирабічна допомога складається з місцевої обробки рани, введення антирабічної вакцини або одночасного застосування антирабічного імуноглобуліну та вакцини. Місцева обробка рани надзвичайно важлива; після укусу чи пошкодження її необхідно проводити негайно: поверхню рани ретельно промивають водою з милом, краї рани обробляють 70º спиртом або 5% розчином йоду. Застосування вакцини та антирабічного імуноглобуліну визначає лікар-хірург або лікар-травматолог. Введення імунобіологічних препаратів проводиться за схемами, відповідно до інструкцій. Антирабічна вакцина випускається в ліофілізованому вигляді, інактивована, суха. Це єдина вакцина, до якої не існує протипоказань.

Профілактичні щеплення для запобігання захворювання поділяються на планові та за епідемічними показаннями. Плановій вакцинації підлягають особи, які професійно
контактують з тваринами – ветеринари, зоотехніки, професійні мисливці, працівники
лабораторій. За епідемічними показаннями щеплення проводять особам, які мали
ослинення, укуси або контакт з підозрілими чи хворими на сказ тваринами. Схему введення та кількість доз обирає лікар в залежності від характеру ушкоджень, місця укусу, поведінки тварини під час нападу тощо. Дози та схеми однакові для дорослих і дітей. Курс лікування призначають незалежно від терміну звернення (можна й через декілька місяців після контакту з хворою на сказ або невідомою твариною). Зазвичай, щеплення добре переносяться, а вакцини дають стійкий імунітет.

Профілактика сказу складається з комплексу соціальних, загальнодержавних, медичних, профілактичних заходів. Правила утримання домашніх тварин, ветеринарний нагляд, надання антирабічної допомоги в повному обсязі, постачання імунобіологічних
препаратів, проведення санітарно-освітньої роботи серед населення – запорука того, що особливо небезпечна інфекція не з’явиться на нашій території.

Отже, всім, хто контактує з тваринами, необхідно пам’ятати, що сказ – невиліковна хвороба. Єдиним засобом профілактики є імунізація; тільки вона врятує людину. Тож, після нападу підозрілої тварини не займайтеся самолікуванням, обробіть рану й негайно зверніться до травмпункту або хірургічного відділення, в якому нададуть повноцінну антирабічну допомогу, а проведені щеплення врятують життя.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *