З 16 січня на телеекрані розпочався показ першого в Україні грандіозного музичного шоу під назвою «Маска». Минулої суботи він закінчився. Права на адаптацію масштабного проєкту за всесвітньовідомим форматом The Masked Singer у компанії Fremantle придбав телеканал «Україна». Це шоу виходить у 29 країнах світу, серед яких США, Німеччина, Франція, Італія, Китай, Австралія та інші.
Впродовж усього періоду показу шоу глядачі дивувалися незвичайним костюмам, в яких на сцену виходили українські знаменитості. І багато хмільничан неодноразово замислювались, хто і як створив ці шедеври.
Хмільничанка Наталія Камбарова з 2017 року працює у київській творчій студії Patoka, що розробляє стиль та виготовляє костюми, аксесуари, головні убори, бутафорію, декорації, предмети інтер’єру тощо. Наталія разом зі своєю командою уже встигла попрацювати над створенням образів у кліпах, над рекламою і навіть у створенні костюмів для таких фільмів, як «Пригоди Святого Миколая» та «Віддана».
Варто також вказати і те, що нещодавня перемога гурту ONUKA в категорії «Відео року» – це також справа рук нашої землячки, адже творчі образи до кліпу ZENIT були створені саме студією Patoka.
Наталія – надзвичайно талановита, креативна особистість. Її творчому потенціалу немає меж, а незвичайній харизмі дівчини може позаздрити найрозкрученіший артист. Хто її знає, не може не відзначити її таланти й артистичність. Хист до творчості у неї з самого дитинства. Наталія – учениця корифея подільської витинанки Дмитра Власійчука, закінчила Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. Вже тоді бачила себе художником, і з її пензля виходили одна за одною прекрасні картини. Потім дівчина захопилася виготовленням жіночих прикрас. Працюючи в міській школі №2 вчителем образотворчого мистецтва і трудового навчання, не покидала творчості і постійно шукала себе в різних іпостасях. Шукала, – і знайшла.
Дівчина розповіла, що завжди захоплювалась сценічними образами солістки з гурту ONUKA, а згодом через Інтернет дізналася, хто створює креативні костюми та головні убори. Коли побачила оголошення про набір на роботу декораторів у столичну студію, не вагаючись скинула свої роботи. А ще через деякий час уже їхала на стажування в Київ.
- Жодного разу не пошкодувала про свій вибір. Це дуже різнопланова робота, адже я постійно в русі, знайомлюся з цікавими людьми. Сьогодні я маляр або скульптор, а завтра швачка або декоратор. Я знайшла себе, зараз я точно на своєму місці, – розповіла Наталія.
Нині, через карантинні обмеження, дівчина не може приїжджати додому, а на період зйомок «Маски» підписала документ про нерозголошення деталей шоу. Але тепер наша землячка поділилася з прихильниками шоу секретами про костюми.
- В творчій студії Patoka головним художником з костюмів є Леся Патока. Вона створювала образи та концепцію кожного із персонажів. Половину костюмів створив відомий український дизайнер, стиліст, хореограф Назар Дідик. Нашою студією було створено Сонце, Дракон, Бабка, Носоріг, Циклоп, Коза, Жабеня, Ворон і Химера, Лев і Буйвол. Над костюмами працювала ціла команда. Хтось був відповідальним за закупку тканин, хтось створював додаткові ескізи, а хтось працював над виготовленням виливання форм із пластику. Моїми максимальними роботами, над якими я працювала разом із Лесею, були костюми Бабки, Сонця, Дракона і Носорога, – розповіла Наталія.
Тепер детальніше про костюми. Сонце, яке й перемогло у шоу, мало величний вигляд, а всі ті блискітки, сяюче каміння та золото надавало її власниці благородства. Однак вигляд – це одне, а як почувалася всередині костюма людина, якщо сонячний німб мав 5-кілограмову вагу? Крім того, костюм мав мінімальну видимість для героїні всередині, майже без кисню та 2-метровим шлейфом ззаду.
Над створенням костюма Дракона працювало одразу 7 осіб. З 85-сантиметровою ступнею, яка не поміщалася на жодну сходинку, а текстура була викладена вирізаними вручну на лазері лусочками – їх було 4 тисячі.
Костюм Кози створений за технікою аплікації, на який використали сотні шпильок, кілограми клею, а на окантовку деталей орнаменту використали більше 100 метрів тканини.
Курточку Сома команда створювала цілий тиждень, після чого художниця нанесла на неї лого, тату, різні написи, характерні для оточення панків. Зі знайомими панками й консультувалися з приводу того, що можна наносити, а яких написів краще уникнути.
Найбільше «награлися» патоцькі феї над створенням очей Жабеняти. Колір очей, ширина зрачка, погляд, прищур, вії й те, на скільки повіка мала накладатися на око – тиждень думали над тим, як зробити героя костюма веселим.
Костюм Лисиці виготовлений із ізолону, поролону, синтепуху та 5 видів хутра, більшість якого замовляли в Китаї. Лисиця мала розкішне кімоно з вишитими червоними рибками, дві катани, ексклюзивні парасольки ручної роботи – загалом 10 кілограмів ваги.
Голову такого костюма, як Лев, довелося переробляти 4 рази. Його образ хотіли максимально наблизити до того, який був на ескізі. Задля його розкішної гриви було замовлено 80 штучних перук і шиньйонів з Китаю, різних відтінків чорного. Кожного ефіру Лев мав власного перукаря. Працівниці студії робили йому укладку, навіть купили спеціальні блискітки для його розкішної гриви.
Костюм Мольфара – це плід уяви Лесі Патоки. Це мікс шаманів, знахарів та магів. Його головний убір прикрашав одночасно 2 пари рогів, бивні і величезні крила. Його «пальто» важило майже 7 кілограмів, тут є і орнаментальні стрічки, макраме і неймовірна кількість різноманітної бахроми. На барахолці для костюма купили вінтажні індійські дзвіночки та прикрасили ними його рукавички, а персні з очами, камінням, обрисами тварини замовили з Китаю. А взуття на платформі висотою 20 сантиметрів довелося замінити після першої ж репетиції, ще й відрізати 30 сантиметрів костюма, щоб герой міг рухатися і вільно пересуватися в костюмі.
Костюм Бабки, над яким працювала й наша землячка, робили дуже довго. Образом займалися 4 майстри. Штучна шкіра фантастичних переливів їхала до України з Китаю 2 місяці, з неї майстрині виготовили портупею і корсет з боками. Залізні нігті для витончених пальчиків замовили з Тайланду. Найважчою деталлю костюма був шолом: відлитий з пластику, і мав «чисту» вагу в 3 кілограми. Це без декору, каміння та вусиків. Цікаво, що це єдиний виріб, який екстрено перероблявся прямісінько на першому ж ефірі, щоб зробити більший огляд.
Носоріг… Він на 90% був створений із вторинної сировини. Для нього впродовж 2 місяців майстри скуповували вінтажні кросівки, мото-захисний одяг, жіночі сумки і величезну кількість курток, жилетів різних фактур. Цей костюм створювався в надзвичайно стислі терміни. Три доби, до ночі і до знемоги працювала команда над його створенням. І коли керівництво назвало цю роботу шедевром, лише тоді майстрині змогли полегшено зітхнути і взятися до наступного костюма.
Ефектний Ворон-аристократ створювався лише для одного ефіру, з більше ніж тисячі пір‘їнок та власноруч. Це чи не єдиний костюм, який створювався не для конкретного героя, а треба було враховувати різний ріст. Тому у Ворона було взуття з 70-сантиметровою платформою.
Алла Корнієнко.
Фото – з особистого архіву Наталії Камбарової та студії Patoka