Не поширювати фейків та враховувати деталі: як не повестися на дезінформаційні вкиди ворога

Не поширювати фейків та враховувати деталі: як не повестися на дезінформаційні вкиди ворога
Spread the love

Те, що фейки від росії надсилаються не один рік – відомо, але їх кількість значно збільшилася з початком повномасштабного вторгнення в Україну. Фейки і прагнення дізнатися будь-яку інформацію через соцмережі заполонили простори Інтернету. Люди через свою щирість і бажання допомогти “ведуться” на це, але це точно не наблизить Україну до перемоги.

В Центрі протидії дезінформації при РНБО України пояснили, що робити, щоб не потрапити на гачок дезінформаторів та як розрізнити несправжню інформацію.

  • Центр протидії дезінформації при РНБО України попереджає про активізацію випадків інтернет-шахрайства під виглядом закликів до допомоги. Найпоширеніші їх ознаки:
    ▪️Вказано неофіційні канали зв’язку (особисті мобільні телефони, банківські картки)
    ▪️Відсутні посилання на офіційних представників волонтерських спільнот/ОДА/Червоного хреста
    ▪️Надто конкретні або ж незрозумілі запити (наприклад, системи нічного бачення сірого вовка калібру 7.62), запити дорогого медичного/воєнного обладнання
    ▪️Акцент на емоціях провини, жалю, а текст часто виділений великими літерами та знаками оклику
    ▪️Вказано суми зібраних коштів без інструменту їх підрахунку (чеків, системи Patreon, краудфайдингових платформ)
    ▪️Текст перекладено автоматичним перекладачем (багато русизмів, неправильно вжиті форми слів)
    ▪️Надто очевидні запити (їжа, медикаменти)
    Перевіряйте дані перш, ніж надіслати кошти! Можливо, інші вже виявили обман, або офіційна структура, від імені якої начебто був запит, зробила спростування.

Бути обачними в чатах допомоги за кордоном українцям також не завадить! ЦПД при РНБО України звертає увагу на правила безпеки під час користування групами з допомоги українцям закордоном.

  • Рекламу, посилання на пожертвування чи комерційні групи мають видаляти модератори груп. А в іншому випадку краще з такого чату вийти.
  • ЦПД закликає українців не розголошувати особисті дані, оскільки до чату можуть приєднатися інформаційні елементи окупаційних військ.
  • Не пропонуйте приймати когось у себе і не питайте, чи можуть дати вам притулок – це ризик стати жертвою шахраїв.
  • Якщо хочете запропонувати безкоштовні послуги чи допомогу, прикріпіть свій сайт чи профіль у соцмережах для підтвердження особи.
  • Не публікуйте заклики відправити вам гроші. Пам’ятайте, що сьогодні ви представляєте всю Україну. Якщо вам потрібна допомога, зверніться до благодійних організацій, волонтерів та представників влади.
  • Обов’язково перевіряйте інформацію в офіційних джерелах.

Крім того, в Центрі протидії дезінформації навели приклад того, наскільки будь-яка деталь зможе врятувати вас від потрапляння в інформаційну сітку ворога. Наприклад, на відомому російському ресурсі “РИА-новости” з’явилася сенсаційна новина: “Народна міліція ДНР” начебто отримала ноутбук українських військових з інформацією про цілі ударів Точкою-У, серед яких Будинок Уряду, радіотелецентр і військкомат в Донецьку. І все виглядало би правдоподібно, якби окупанти додали трішки «мізків» до цього фейку. У демонстрованому ними фото нібито з комп’ютера українських військових слово «об’єкти» написано з російською «э». (від ред. – на особливості граматичних помилок теж варто звертати увагу).  Саме фото зроблене ніби на старезному ноутбуці, який точно не тягне на секретний архів документів українських захисників.

Досить часто в соцмережах вороги підбурюють українців на агресію проти своїх же громадян. Те, що дещо з такої інформації правда – не є виключенням, однак і тут варто бути обережними. Наприклад, Центр протидії дезінформації при РНБО України спростували інформацію про те, що на Хмельниччині гуманітарну допомогу розпродають в магазинах. Як виявилось, ця інформація не відповідає дійсності.

Керівник Хмельницької військової адміністрації С. Гамалій запевнив, що всі гуманітарні вантажі, які приходять до військової адміністрації, обліковуються актами приймання-передачі і потім відвозяться по інших регіонах. В ЦПД закликали українців не поширювати в соцмережах неперевірену інформацію, спрямовану на поширення панічних та депресивних настроїв населення. І радять в разі виявлення таких товарів здійснити фотофіксацію та негайно повідомити про це до місцевих органів влади або у правоохоронні органи.

Маркування товарів з благодійної допомоги проводиться шляхом нанесення на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню чи внутрішню упаковку товару клейма “Благодійна допомога. Продаж заборонено”. Може використовуватися символіка благодійної організації.

І головне – не поспішайте вірити, а тим більше перепощувати інформацію з соціальних мереж! Навіть якщо вона видається правдивою. Зачекайте, перевірте її в інших джерелах інформації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *