Не поширювати фейків та враховувати деталі: як не повестися на дезінформаційні вкиди ворога

Те, що фейки від росії надсилаються не один рік – відомо, але їх кількість значно збільшилася з початком повномасштабного вторгнення в Україну. Фейки і прагнення дізнатися будь-яку інформацію через соцмережі заполонили простори Інтернету. Люди через свою щирість і бажання допомогти “ведуться” на це, але це точно не наблизить Україну до перемоги.

В Центрі протидії дезінформації при РНБО України пояснили, що робити, щоб не потрапити на гачок дезінформаторів та як розрізнити несправжню інформацію.

• Центр протидії дезінформації при РНБО України попереджає про активізацію випадків інтернет-шахрайства під виглядом закликів до допомоги. Найпоширеніші їх ознаки:
  Вказано неофіційні канали зв’язку (особисті мобільні телефони, банківські картки)

  Відсутні посилання на офіційних представників волонтерських спільнот/ОДА/Червоного хреста

  Надто конкретні або ж незрозумілі запити (наприклад, системи нічного бачення сірого вовка калібру 7.62), запити дорогого медичного/воєнного обладнання

  Акцент на емоціях провини, жалю, а текст часто виділений великими літерами та знаками оклику

  Вказано суми зібраних коштів без інструменту їх підрахунку (чеків, системи Patreon, краудфайдингових платформ)

  Текст перекладено автоматичним перекладачем (багато русизмів, неправильно вжиті форми слів)

  Надто очевидні запити (їжа, медикаменти)
  Перевіряйте дані перш, ніж надіслати кошти! Можливо, інші вже виявили обман, або офіційна структура, від імені якої начебто був запит, зробила спростування.
  

Бути обачними в чатах допомоги за кордоном українцям також не завадить! ЦПД при РНБО України звертає увагу на правила безпеки під час користування групами з допомоги українцям закордоном.

• Рекламу, посилання на пожертвування чи комерційні групи мають видаляти модератори груп. А в іншому випадку краще з такого чату вийти.
• ЦПД закликає українців не розголошувати особисті дані, оскільки до чату можуть приєднатися інформаційні елементи окупаційних військ.
• Не пропонуйте приймати когось у себе і не питайте, чи можуть дати вам притулок – це ризик стати жертвою шахраїв.
• Якщо хочете запропонувати безкоштовні послуги чи допомогу, прикріпіть свій сайт чи профіль у соцмережах для підтвердження особи.
• Не публікуйте заклики відправити вам гроші. Пам’ятайте, що сьогодні ви представляєте всю Україну. Якщо вам потрібна допомога, зверніться до благодійних організацій, волонтерів та представників влади.
• Обов’язково перевіряйте інформацію в офіційних джерелах.

Крім того, в Центрі протидії дезінформації навели приклад того, наскільки будь-яка деталь зможе врятувати вас від потрапляння в інформаційну сітку ворога. Наприклад, на відомому російському ресурсі “РИА-новости” з’явилася сенсаційна новина: “Народна міліція ДНР” начебто отримала ноутбук українських військових з інформацією про цілі ударів Точкою-У, серед яких Будинок Уряду, радіотелецентр і військкомат в Донецьку. І все виглядало би правдоподібно, якби окупанти додали трішки «мізків» до цього фейку. У демонстрованому ними фото нібито з комп’ютера українських військових слово «об’єкти» написано з російською «э». (від ред. – на особливості граматичних помилок теж варто звертати увагу).  Саме фото зроблене ніби на старезному ноутбуці, який точно не тягне на секретний архів документів українських захисників.

Досить часто в соцмережах вороги підбурюють українців на агресію проти своїх же громадян. Те, що дещо з такої інформації правда – не є виключенням, однак і тут варто бути обережними. Наприклад, Центр протидії дезінформації при РНБО України спростували інформацію про те, що на Хмельниччині гуманітарну допомогу розпродають в магазинах. Як виявилось, ця інформація не відповідає дійсності.

Керівник Хмельницької військової адміністрації С. Гамалій запевнив, що всі гуманітарні вантажі, які приходять до військової адміністрації, обліковуються актами приймання-передачі і потім відвозяться по інших регіонах. В ЦПД закликали українців не поширювати в соцмережах неперевірену інформацію, спрямовану на поширення панічних та депресивних настроїв населення. І радять в разі виявлення таких товарів здійснити фотофіксацію та негайно повідомити про це до місцевих органів влади або у правоохоронні органи.

Маркування товарів з благодійної допомоги проводиться шляхом нанесення на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню чи внутрішню упаковку товару клейма “Благодійна допомога. Продаж заборонено”. Може використовуватися символіка благодійної організації.

І головне – не поспішайте вірити, а тим більше перепощувати інформацію з соціальних мереж! Навіть якщо вона видається правдивою. Зачекайте, перевірте її в інших джерелах інформації.