На ділянці хмільничанки щороку цвіте більше 200 сортів ірисів

На ділянці хмільничанки щороку цвіте більше 200 сортів ірисів
Spread the love

Жителька міста Хмільника Тетяна Остапова зібрала унікальну (чи не найбільшу в районі) приватну колекцію садових квітів. Вирощує більше 200 сортів ірисів. На ділянці ростуть також і півонії, але в меншій кількості. На її ділянці чудові сорти та гібриди квітів, що виведені вітчизняними й зарубіжними селекціонерами. Вирощувати й доглядати пахучі рослини їй допомагає донька Тамара, яка й розповіла про багаторічне  хобі своєї матері.

«В нашій сімї любов до квітів передається з покоління в покоління»

  • Квіти дуже любила ще моя бабуся – Тамара, на її честь назвали й мене. В неї завжди було багато різноманітних квітів. Бабуся переїхала у Хмільник ще в 60-х роках, а до того вся моя родина жила «на чемоданах». Оскільки прадідусь та дідусь були сільськими вчителями, їх часто переводили з одного місця на інше. Отак ми й опинилися в Хмільнику, – розповіла Тамара Ротай.

«Завдяки моїй мамі у хмільничан зявилися ці прекрасні квіти»

На ділянці пані Тетяни кожного першого літнього місяця радують буйним цвітом іриси (в народі їх ще називають садовими півниками) – білими, золотистими, фіолетовими, жовтими, синіми та іншими відтінками. Складається враження, що небо зібрало усі найчарівніші барви землі й вихлюпнуло у сад господині – і сяє у ньому дивовижна веселка. До речі, у перекладі з грецької мови «ірис» означає «веселка» – виявляється, саме так називали цю квітку в античні часи.

  • В Хмільнику ще не було таких ірисів. Дуже рідко в когось може знайдуться звичайні іриси, не повні. Мама була лікарем, працювала в санаторії залізничників, була і терапевтом, і певний час гінекологом. Багатьом людям допомогла. Спілкувалася з різними людьми, з різних куточків України та світу. Одного разу вдячна жінка привезла їй з Козятина гарний букет великих ірисів. Як зараз пам’ятаю – білі, жовті й блакитні, – згадує Тамара.
  • Бабусю вразила краса квітки. Вона попросила мою маму зв’язатися з цією жінкою, щоб привезла корінці для посадки.

Згодом у родині Остапових з’явилися інші сорти – коричневі, сині з білим та інші, які привозили курортники з різних куточків України. На той час у Хмільнику такі квіти були новинкою, тож Тетяна Наумівна дарувала їх своїм друзям і знайомим…

  • На початку 70-х років індустрія почала розвиватися, і ми теж стали серйозніше займатися розведенням цих квітів. Почали замовляти поштою в українських селекціонерів. Зараз, і з розвитком Інтернету, замовляємо без проблем, і подруга з Америки привозить також. Найбільше маємо американських сортів, близько десятка сортів – українських селекціонерів, а мама любить австралійські. Щоправда, в Австралії клімат значно тепліший, тож у нас вони погано приживаються. Дуже гарна квітка під назвою «Чарівна ніч» – українського селекціонера Василя Трошкіна, також замовляємо ще в одного селекціонера Ігоря Хороша.

Одним із найулюбленіших у Тетяни Наумівни є американський сорт Монмартр. Оригінатор (так зараз називають селекціонерів) – Кейт Кеппел, інтродукція 2008 року.

Монмартр 

Ще один із улюбленців пані Тетяни – сорт під назвою Wonder never cease (Вандер невер сиз), 2007 рік, оригінатор – Блек.  Донька Тамара добре знає англійську мову, а тому й перекладає всі ці назви сортів. Наприклад, ця назва перекладається як “диво, що ніколи не припиниться”.

Диво, що ніколи не припиниться

А найулюбленішим сортом доньки Тамари є ось цей жовтий красень під назвою Strange Brew, оригінатор – американець Шрейнер, сорт 2002 року. Тамара каже, що їй подобаються незвичайні та контрасні поєднання кольорів, а назва перекладається як “дивний напій ” або ще точніше – “дивне вариво”.

Дивне вариво

Boy genious (бой геніус), оригінатор Гіо 2012 рік. Переклад- хлопчик-геній.

У це важко повірити, але пані Тетяна знає геть усе про кожну квітку зі своєї колекції, сипле напам’ять назвами сортів та гібридів, залюбки ділиться особливостями догляду за тією чи іншою рослиною.

«Найбільше задоволення – ще до схід сонця вийти у садок

і подивитися, чи не вигулькнув з-під землі ще один сорт ірису»

  • Іриси особливо не вибагливі у догляді. Після садіння вони вже наступного року рясно цвітуть. І не потребують поливу, бо посухостійкі. Однак нові сорти, закордонні – вибагливіші, не люблять зволоженого ґрунту і можуть загнитися, – продовжила розповідь Тамара.
  • Одного разу мама прямо таки рятувала колекцію від загибелі. Прибула нова партія, а в той період саме йшли затяжні дощі і корінці почали загниватися. Іриси ще не вкоренилися, то вона їх антисептиком обробляла. Відтоді мама любить висушити корінці на сонці, щоб не було зайвої вологи, і тоді висаджувати. А найбільше її задоволення – це вийти ще до схід сонця в садок і перевірити, чи не виглянув ще один новий сорт ірису, – розповіла Тамара.

Попри те, що іриси не дуже вибагливі в догляді, все ж мають смертельного ворога. Вони випускають квіткові пуп’янки саме тоді, коли вилітає вишнева муха. Комахи залазять всередину і відкладають яйця. З них вилуплюються личинки, бутони стають мокрими, і цвітіння не настає. Тому необхідно за сезон двічі обприскати ці рослини інсектицидами.

Алла Корнієнко.

Фото – з особистого архіву Тамари Ротай. На фото – донька Тетяни Остапової Тамара.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *