У першому в українському народознавстві виданні Василя Скуратівського під назвою “Місяцелік – Український народний календар” написано: “Всі три свята – Варвари, Сави та Миколи – називали Миколаєвими святами. На відміну від весняного (22.05) зимового Миколая відзначали особливо врочисто.”
Вважалося, що Миколай – захисник усіх бідних та знедолених. Та найбільше його пошановували діти, для яких він був почесним охоронцем. Навіть існує легенда про те, що Миколай рятував дітей серед моря.
Традиційно в Україні, особливо у західних областях, до цього дня готували обрядодії, пов’язані зі святим Миколаєм. Ввечері хтось найповажніший з родини, переважно дідусь, перевдягався на вулиці в “доброго Миколая”, заходив до оселі з подарунками, які батьки, знаючи про дитячі забаганки, готували заздалегідь. Вручаючи кожному окремо гостинець, святий Миколай згадував усе те добре, що зробив дітлах протягом року, і соромив за нечемні вчинки. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити “діда Миколая, який знає про все”. Це був вельми дієвий виховний момент.
Крім того, в школах влаштовували цікаві вистави, де головною дійовою особою вважався святий Миколай. Поруч з ним неодмінно сусідив меткий чортик, який намагався переконати дідуся в тому, що вручати дітям подарунки не варто, бо вони були неслухняними. Але преамбула таких вистав закінчувалася тим, що добрий Миколай цього разу вибачає.
Під цю пору зима вже остаточно перебирає свої права. “Миколай бородою трусе, дорогу стеле”, – рече відоме прислів’я. Для селянина це найщедріша пора – зібрано збіжжя, зроблені на зиму відповідні припаси, а отже, можна було розрахуватися з боргами. Хто ж не встигав, або не міг до цього дня віддати позички, то казали: “Коли ти мені не віддаси до Миколи, то вже не оддаси ніколи”.
Особливою повагою в народі користувалася ікона Миколи Чудотворця. Вона була майже в кожній оселі, оскільки, як уже мовилося, він захищав усіх бідних та знедолених.
- На Миколая хлопці вже починали домовлятися про колядки.
- Після Миколи пшениця вкриє поле.
- Хвали зиму після Миколи.
- До Миколи та й ніколи.
- У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
- Як впаде великий іній – на гарний врожай хліба.
- Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
- Морозяний день – на уроду хліба й городини.