«Ми – покакали!» або як у декреті жінці не втратити свого «я»

«Ми – покакали!» або як у декреті жінці не втратити свого «я»

«Ми – покакали!» або як у декреті жінці не втратити свого «я»

Заповітні дві смужки, слова лікаря «Ви вагітні» чи крик народженого малюка: що саме змусило зрозуміти, що ти – мама? Ні, не так: ти – Мама. Відтепер щосереди ми говоритимемо про питання та проблеми, які турбують мам діток від трьох до 43 років. Жартую, але ти ж розумієш, буває всяке.
Саме сьогодні я опишу типову для багатьох мам ситуацію, коли жінка перестає вживати слово «я» і всі історії у неї розпочинаються приблизно так: «Сьогодні нас болів животик», «У нас ріжуться зубки» або ж по класиці жанру – «Ми – покакали».
Знаю-знаю, сама такою була. І так, це нормально спочатку, бо саме ти знаходишся з новонародженим цілодобово, він стає твоїм продовженням, частинкою тебе. Багато моїх подружок (ок, і я також, практикували похід у вбиральню з дитиною на руках, бо вона саме солодко заснула). Знайомо? Це норма чи мамська патологія? Коли ж треба спинитися? Що говорять фахівці, радять «бувалі мами», просять чоловіки – ділюсь із вами, дівчата, по черзі.
Ти стала мамою, назад дороги нема. Тепер станеш такою, від кого ти позіхала чи хто тебе нервував, будеш сто перший раз розповідати вільній і незаміжній подрузі про те, як сьогодні весело пускав слинку твій синочок, або чому відмовлялась від каші донька, а вона тим часом щось тихенько переглядатиме в інстаграмі.
Багато порад не буде. Поки малеча не може обійтися без тебе, будь з нею стільки, скільки їй це потрібно. Але не варто через те, що тобі більше нічого розказати людям, «приписувати» розвиток дитини собі, бо буде тобі «ми – покакали». Усі нормальні, адекватні люди і так розуміють, що ти робиш титанічну роботу, ти – мама, а решті не треба нічого доводити. Коли у сина чи доньки трохи налагодиться графік, домовляйся зі своїм чоловіком, мамою, кумою,сестрою, щоб вони погуляли надворі з твоїм чадом, а сама згадуй дорогу до перукарні чи манікюрного салону. Це треба для усієї твоєї сім’ї, повір мені на слово. Не хочеш чи не маєш фінансової можливості, просто приділи час собі. Проведи його так, як хочеш ти. Хочеш почитати книгу у куточку кімнати? Ну так зроби це! Тебе надихає вишивання чи в’язання? Вперед! Годинка з милим онуком чи племінником ще нікому не стала зайвою, а мама, яка відпочила – свято для родини. І яка б ти супермама не була, прийде такий момент, що тобі схочеться щось іншого окрім розпродажу «бодіків» чи пісеньки «Синій трактор».

Забудь про форуми для мам, чесно: вони ж вженуть в депресію кого завгодно. У таких чатах тобі поставлять «діагноз», придумають дефекти чи відставання у розвитку твоєї дитини. Побережи свою нервову систему.
На своїй спині я відчула всі радості носіння «на руцях» крикуна, стала горбатенькою, почала боліти голова. Не будь як я, через два місяці після народження дитини (звичайно, якщо лікарі дозволяють) починай потихеньку займатись зарядкою або хоча б роби вправи для хребта. Тому жодним чином не говорю про зайву вагу, вона, до речі, є не у всіх молодих матусь. Подумай про спину – займись спортом, бо потім можеш вже не обійтись одними вправами.
Ще порадила б не запиратись у чотирьох стінах, бо це зриває дах навіть у тих, в кого нерви як канати. Ходи не лише у місця таких же мам як ти, насправді малюку зовсім через невеликий проміжок часу буде цікаво відвідати якісь міські заходи – там він почує нові і незвичні для нього звуки і побачить цікаві речі. Слідкуй за новинами: у Хмільнику також можна знайти собі заняття чи захід для душі.
Я, для прикладу, помітила, що моя малеча дуже чемно поводиться саме на людях, бо їй усе в новинку. І ще, напевно, тобі хтось уже це казав, можливо твій коханий. Це просто такий щасливий, але емоційно виснажливий період. Буде легше, повір. Діти виростуть, ви залишитесь удвох із чоловіком, тому прошу прислухайся хоч інколи до того, що він хоче. Люблячий і турботливий обов’язково твоє життя зробить легшим, бо це ж і його дитина. Чи не так?
У будь-якому випадку, не забувай про свої бажання, бо втрачати себе справжню не можна в жодному випадку: ні у шлюбі, ні у материнстві, бо якщо ти не любиш себе, то і своїм рідним не подаруєш усю свою любов.

Твоя Наталя Міщук

Поділитись у соц мережі


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *