Мокрий квітень, сухий май – буде в клуні рай

Мокрий квітень, сухий май – буде в клуні рай

Якщо березень весну, наче наречену, лишень приводить у гості, то квітень її зустрічає як повноправну господиню: луки, узліски, видолинки зодягаються в зелень, з’являються перші весняні квіточки.

Четвертий місяць року, як ви пам’ятаєте, в давнину в Україні йменувався березнем. Лише у XVI столітті в літературній мові з’явилося сучасне означення “квітень”. Але найактивніше почала вживатися ця назва лише на початку ХХ століття.

Письменники послуговувалися переважно словом “апріль” – від латинського “апріліс”, чи ще давнішого – “апрілюм”, або “апрікус”, себто “сонячний”.

А ще у різних регіонах України користувалися діалектичними накличками. В західних областях в активному вжиткові був “квітень”, на Поліссі (до речі, ця назва деінде збереглася й до сьогодні) – “краснець”. Зустрічаються й інші – “лукавець” (на ознаку примхливої погоди), “снігогін”, “дзюрчальник”, “водолій” тощо.

Одначе першою давньоруською назвою, як засвідчують історичні джерела, був “цвєтєнь”. Подібні паралелі є і в інших слов’янських народів: у болгар – “цветник”, чехів та словаків – “кветень”, сербохорватів – “цвьотань”. У білоруській мові закріпилася назва “красавік”.

З приходом квітня значно побільшується турбот у хліборобів. “Минув марець – готуй у поле ярець”, – нагадує відоме прислів’я. Там, де земля підсохла, зосібна на пагорбах, вже починали висівати ранні ярові. До таких у першу чергу належить ячмінь. Ця невибаглива до природних умов рослина вимагає ранніх строків сівби.

У квітні починали виводити на пасовиська і свійських тварин. У кожному селі були свої звичаї першого вигону корів на пашу. Припасували тварин переважно на свята або ж у недільні дні. Про це заздалегідь домовлялися з сусідами.

… Цвітень, красенець, водолій. Ці та інші назви пов’язані з полудневим місяцем весни. Але в народі є ще одна і не менш цікава накличка – “лелечник”. Мова йде про найшанованішу в нашого народу птицю – лелеку, яка, долаючи далекі відстані,приносить на своїх крилах теплу весну.

Народний прогностик

Дарини, Хризанта – 1 квітня. Якщо тепла погода, то на сприяння дорідним врожаям. До цього дня мають зійти останні сніги, а тому спостерігали: якщо вода стікає шумливо, то повинні бути густі трави, а тихо – кволі. Народна поговірка стверджує: “Як Хризант погідний, то буде рік дорідний”.

Василя Теплого – 4 квітня. Якщо утворилося гало навколо сонця, то буде добрий урожай.  НА Теплого Василя радується зілля.

Захарії і Якова – 6 квітня. “На Захарії і Якова весна бува ніякова”. Спостерігали, якою буде ніч: теплою – на добру весну, а холодною – “не жди з моря погоди”.

За матеріалами книги “Місяцелік”. 

Поділитись у соц мережі


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *