Важкувато мені було останніх кілька днів не брати слухавку від Тані та відписувати про зайнятість, але цей сюрприз мав бути і, сподіваюсь, вона пробачать мої витівки. Вчора у чарівної Ангелінки Цюпенко – доброї та милої дівчинки, був День народження. Це моє вітання для неї.
Біль родини Цюпенків відчують не усі, а зрозуміють лише люди з щирими серцями. Недавно ми зустрілись із Тетяною Цюпенко на відверту розмову. Громадська активістка, красуня, розумничка, любляча дружина і мама двох неймовірних діток – Ангелінки і Владика. Була б історія, яких мільйони, проте…
У молодої, здорової подружньої пари народилась дівчинка із синдромом Дауна. Це таке генетичне захворювання, яке чомусь у стереотипному уявленні багатьох людей, пов’язане із шкідливими звичками батьків чи несвідомим ставленням до вагітності матері.
- Я здавала усі необхідні обстеження, аналізи – жоден не показав, що наша донечка народиться з синдромом Дауна. Що я знала тоді про це? Груба образа в школі, яку викрикували один одному підлітки? Хвороба? Проблеми із здоров’ям у нас з чоловіком? Ні ж бо: це все не те? Такі діти можуть народитись у будь-якій родині! Треба говорити про це, – розповідає відверто мені Таня.
Чесно і щиро зізнається, що перший час було дуже важко: повірити, зрозуміти, а головне – прийняти свою кровинку такою, як вона є. Саме після прийняття і настало довгоочікуване полегшення. Ангелінка росла, розвивалась: Анатолій і Тетяна – кожен вкладав у дівчинку – сонечко свою частинку душі.
- Вона – особлива, у Ангеліни інше світосприйняття, погляди на життя, все що ми зробили – це дали їй можливість бути собою, при цьому, розвиваючи таланти та схильності. Донька – працелюбна, весела, добра, талановита, вміє приймати осмислені рішення, самостійна, її люблять вчителі і однокласники, її прийняли, хоча початок нашої освіти був далеко не райдужний. Мені приємно, що наша дитина – не сидить вдома, а є активною у соціальному житті: вистави, заняття кудо і фортепіано, участь у конкурсах краси і талантів, не лише у нашій області, а й в Україні та за кордоном. Наша родина щаслива, коли щаслива наша донька – ми обов’язково підтримуємо її у всіх починаннях і не змушуємо робити те, до чого «не лежить» її душа. Ось секрет нашого успіху і виховання, який часто запитують нас оточуючі.
Діток з Синдромом Дауна недарма називають дітьми сонця – у них стільки любові, що її вистачить зігріти цілий світ, а посмішки – не сплутаєш ні з ким іншим.
Усі, хто познайомився з Ангелінкою, добре знають, що численні перемоги у всеукраїнських і міжнародних конкурсах – це не жалість організаторів змагань, це титанічна праця дівчинки і її рідних, а докладених зусиль – в сотні разів більше!
Тетяна не любить давати поради: це правда. Лиш просить усіх батьків любити діток безумовною любов’ю, вірити у них, прислухатися до свого серця, а не оточення.
Та що знали ті люди, які радили родині Цюпенків відмовитись від Ангеліни у пологовому будинку і народити собі ще одну дитину? Так, вони народили сім років тому класного хлопчика – Владислава, але це ж не заміна Ліні, аж ніяк! Владик з Ангелінкою люблять одне одного, хоч без суперечок між братиком і сестрою не обходиться. А в кого їх не буває, чи не так?
- За численними заняттями і конкурсами Ангеліни, слідкуємо, щоб син, не відчував себе обділеним нашою увагою. Зараз Владик займається футболом, шахами, також йому подобається займатись моделінгом, з Ангелінкою вони неодноразово брали участь у показах та проектах вінницьких дизайнерів, – розповідає Тетяна Цюпенко про відносини своїх дітей.
Ангелінка має кілька мрій. Одна з них – стати перукарем. І Тетяна, як справжній стратег, уже шукає шляхи і можливості для втілення мрії доні в реальність. Ангелінка зараз залюбки робить зачіски манекену, а її мама шукає досвід у Європі та світі, де люди із синдромом Дауна викладають психологію, займаються спортом, акторським мистецтвом, стають кондитерами, художниками, перукарями.
Я вірю, що у мами і тата Ангеліни Цюпенко вистачить віри, любові і сил, аби допомогти донечці втілити мрію в життя. Лиш ось болить Тетянине серце, що у маленькому містечку не всі готові будуть сприйняти доньку…
Ні, сумного закінчення ні у моєму блозі, ні у історії цієї сім’ї бути не може! Там, де панує любов, можливо все!
А люди… Люди різні і Таня це добре знає: на її шляху зустрічались як косі погляди, так і щирі обійми.
Є ще одна мрія у вчорашньої іменинниці, про це з її мамою ми проговорили довго. Заінтригую вас: сподіваюсь, що незабаром Ангелінка покаже вам світ своїми очима і це буде дуже… Це буде! А як? Побачимо!
Exif_JPEG_420
З неймовірною любов’ю до іменинниці і до вас Наталя Міщук