Мама донечки-«сонечка» Тетяна Цюпенко: безумовна любов до своїх дітей і віра у їх можливості

Мама донечки-«сонечка» Тетяна Цюпенко: безумовна любов до своїх дітей і віра у їх можливості
Spread the love

Важкувато мені було останніх кілька днів не брати слухавку від Тані та відписувати про зайнятість, але цей сюрприз мав бути і, сподіваюсь, вона пробачать мої витівки. Вчора у чарівної Ангелінки Цюпенко – доброї та милої дівчинки, був День народження. Це моє вітання для неї.

Біль родини Цюпенків відчують не усі, а зрозуміють лише люди з щирими серцями. Недавно ми зустрілись із Тетяною Цюпенко на відверту розмову. Громадська активістка, красуня, розумничка, любляча дружина і мама двох неймовірних діток – Ангелінки і Владика. Була б історія, яких мільйони, проте…

У молодої, здорової подружньої пари народилась дівчинка із синдромом Дауна. Це таке генетичне захворювання, яке чомусь у стереотипному уявленні багатьох людей, пов’язане із шкідливими звичками батьків чи несвідомим ставленням до вагітності матері.

  • Я здавала усі необхідні обстеження, аналізи – жоден не показав, що наша донечка народиться з синдромом Дауна. Що я знала тоді про це? Груба образа в школі, яку викрикували один одному підлітки? Хвороба? Проблеми із здоров’ям у нас з чоловіком? Ні ж бо: це все не те? Такі діти можуть народитись у будь-якій родині! Треба говорити про це, – розповідає відверто мені Таня.

Чесно і щиро зізнається, що перший час було дуже важко: повірити, зрозуміти, а головне – прийняти свою кровинку такою, як вона є. Саме після прийняття і настало довгоочікуване полегшення. Ангелінка росла, розвивалась: Анатолій і Тетяна – кожен вкладав у дівчинку – сонечко свою частинку душі.

  • Вона – особлива, у Ангеліни інше світосприйняття, погляди на життя, все що ми зробили – це дали їй можливість бути собою, при цьому, розвиваючи таланти та схильності. Донька – працелюбна, весела, добра, талановита, вміє приймати осмислені рішення, самостійна, її люблять вчителі і однокласники, її прийняли, хоча початок нашої освіти був далеко не райдужний. Мені приємно, що наша дитина – не сидить вдома, а є активною у соціальному житті: вистави, заняття кудо і фортепіано, участь у конкурсах краси і талантів, не лише у нашій області, а й в Україні та за кордоном. Наша родина щаслива, коли щаслива наша донька – ми обов’язково підтримуємо її у всіх починаннях і не змушуємо робити те, до чого «не лежить» її душа. Ось секрет нашого успіху і виховання, який часто запитують нас оточуючі.

Діток з Синдромом Дауна недарма називають дітьми сонця – у них стільки любові, що її вистачить зігріти цілий світ, а посмішки – не сплутаєш ні з ким іншим.

Усі, хто познайомився з Ангелінкою, добре знають, що численні перемоги у всеукраїнських і міжнародних конкурсах – це не жалість організаторів змагань, це титанічна праця дівчинки і її рідних, а докладених зусиль – в сотні разів більше!

Тетяна не любить давати поради: це правда. Лиш просить усіх батьків любити діток безумовною любов’ю, вірити у них, прислухатися до свого серця, а не оточення.

Та що знали ті люди, які радили родині Цюпенків відмовитись від Ангеліни у пологовому будинку і народити собі ще одну дитину? Так, вони народили сім років тому класного хлопчика – Владислава, але це ж не заміна Ліні,  аж ніяк! Владик з Ангелінкою люблять одне одного, хоч без суперечок між братиком і сестрою не обходиться. А в кого їх не буває, чи не так?

  • За численними заняттями і конкурсами Ангеліни, слідкуємо, щоб син, не відчував себе обділеним нашою увагою. Зараз Владик займається футболом, шахами, також йому подобається займатись моделінгом, з Ангелінкою вони неодноразово брали участь у показах та проектах вінницьких дизайнерів, – розповідає Тетяна Цюпенко про відносини своїх дітей.

Ангелінка має кілька мрій. Одна з них – стати перукарем. І Тетяна, як справжній стратег, уже шукає шляхи і можливості для втілення мрії доні в реальність. Ангелінка зараз залюбки робить зачіски манекену, а її мама шукає досвід у Європі та світі, де люди із синдромом Дауна викладають психологію, займаються спортом, акторським мистецтвом, стають кондитерами, художниками, перукарями.

Я вірю, що у мами і тата Ангеліни Цюпенко вистачить віри, любові і сил, аби допомогти донечці втілити мрію в життя. Лиш ось болить Тетянине серце, що у маленькому містечку не всі готові будуть сприйняти доньку…

Ні, сумного закінчення ні у моєму блозі, ні у історії цієї сім’ї бути не може! Там, де панує любов, можливо все!

А люди… Люди різні і Таня це добре знає: на її шляху зустрічались як косі погляди, так і щирі обійми.

Є ще одна мрія у вчорашньої іменинниці, про це з її мамою ми проговорили довго. Заінтригую вас: сподіваюсь, що незабаром Ангелінка покаже вам світ своїми очима і це буде дуже… Це буде! А як? Побачимо!

Exif_JPEG_420

З неймовірною любов’ю до іменинниці і до вас Наталя Міщук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *