У 2026 році спостерігається тенденція до раннього початку сезону їхньої активності. Фахівці Вінницького ОЦКПХ розповіли про результати планового ентомологічного обстеження рекреаційних зон Вінницького району. Під час обстеження виявлено значну кількість кліщів двох видів: Ixodes ricinus, Ixodes dermacentor reticulatus, що є домінантними. Зібраних кліщів передали в лабораторію особливо небезпечних інфекцій для дослідження на наявність збудника кліщового бореліозу.
Вінниччина залишається регіоном з високим рівнем поширеності іксодового кліщового бореліозу (хвороби Лайма). Статистика останніх років, показує стійку тенденцію до зростання кількості інфікувань.
Кліщі починають проявляти життєдіяльність вже при температурі +1…3°C, а масова активність припадає на період, коли повітря стабільно прогрівається до +10…15°C. Цього року у Вінницькій області перші пацієнти з діагнозом «хвороба Лайма» були зареєстровані ще в січні-лютому через аномальні відлиги. А перший пік активності прогнозуємо на травень-червень – час репродуктивного циклу членистоногих. Другий пік традиційно припадає на кінець літа та початок осені.
Як мінімізувати небезпеку?
Кліщі не падають з дерев. Вони чатують на жертву в траві або на невисоких кущах (до 60–100 см від землі). Щоб убезпечити себе під час прогулянок і роботи на природі, слід дотримуватися правил біологічного захисту:
- Світлий одяг: на ньому легше помітити темного кліща до того, як він дістанеться шкіри.
- Засоби захисту: використання репелентів із вмістом ДЕТА (DEET) або пікаридину.
- Самоогляд: кожні дві години перебування на природі та обов’язково після повернення додому. Особливу увагу слід приділяти зонам за вухами, пахвам та волосистій частині голови.
Якщо ви виявили кліща, що вже присмоктався, головне правило – не панікувати та не використовувати олію чи спирт. Це лише спровокує кліща до активнішого викиду слини з можливими патогенами в кров людини. Найкраще звернутися до травмпункту (наприклад у лікарню швидкої допомоги), де паразита видалять професійно. У разі самостійного видалення важливо спостерігати за місцем укусу протягом 30 днів та при появі будь-яких симптомів (висип, озноб, біль у м’язах) негайно звернутися до інфекціоніста.
Пам’ятайте: своєчасна діагностика нині дозволяє ефективно лікувати більшість кліщових інфекцій без довготривалих наслідків для здоров’я.
Іксодові кліщі мають унікальні механізми адаптації. Якщо сильні морози супроводжувалися рясними снігопадами, кліщі перебували в безпеці. Сніг – чудовий теплоізолятор. Навіть коли «за бортом» – 20°C температура під шаром снігу та в підстилці лісу (де зимують кліщі) рідко опускається нижче – 2°C Це комфортні умови для їхнього стану анабіозу.
У гемолімфі (крові) кліщів містяться кріопротектори (гліцерин та подібні сполуки), які запобігають утворенню кристалів льоду в клітинах. Сувора зима лише «загартувала» популяцію, відсіявши найслабших особин.
Чому їх стало «аномально багато» після морозів?
- Через холодну і затяжну зиму кліщі «прокидалися» не поступово, а одномоментно, як тільки сонце прогріло верхній шар ґрунту. Це створило ефект кумулятивної хвилі: ті, хто мав активізуватися ще в березні, «зустрілися» з тими, чий час настав у квітні-травні.
- Довга зима вичерпала енергетичні запаси паразитів. Кліщі, що пережили сильні морози, перебувають у стані активного пошуку живителя (крові), щоб відкласти яйця та продовжити цикл розвитку. Це робить їх більш агресивними та помітними для людей.
- Танення великої кількості снігу після холодної зими забезпечило високу вологість лісової підстилки. Для іксодових кліщів вологість є критичним фактором виживання; у пересушеному ґрунті вони гинуть значно швидше.
Науковий факт: Сувора зима часто призводить до зменшення популяції природних ворогів кліщів (деяких видів комах та грибків), що парадоксальним чином дає кліщам «зелене світло» для безперешкодного розмноження навесні.
Отже, міцні морози лише законсервували проблему, а різке весняне потепління перетворило кількість у якість, спричинивши той самий «сплеск» активності, який ми спостерігаємо зараз.