– Я працюю менеджером зі збуту у виробничому відділі лісгоспу. Вишиваю давно. Першою серйозною роботою став весільний рушник. До речі, його ж вишивала на обідніх перервах на роботі у лісгоспі. До того ще вишивала невеликі серветки під час шкільного трудового навчання, – розповіла нам Валентина Білаш. – Потім робота, сім’я, народження донечки – вже було не до творчості… З декретної відпустки я знову повернулась до лісгоспу, колектив якого значно помолодшав. Тож ми з колегами дуже потоваришували. Це і стало поштовхом до вишивання картин.
– Ви вишиваєте картини для себе чи у подарунок?
– В основному, це на подарунки. Адже Найкращий подарунок – подарунок зроблений власноруч. Першу мою картину, яку я найбільш люблю, вишила у 2012 році другу на день народження. Вона називається “Гол”. Адже мій друг у вільний від роботи час захоплюється футболом. Далі пішли тематичні картини з дітками, квітами, тваринами та природою. Усі – на подарунок. Природа, квіти, тварини – обов’язково. Бо я ж працюю у лісгоспі! А у мене давно зріла думка вишити щось у свій кабінет. Але я втілила мрію у життя, по суті, коли вже у мене зробили ремонт. Тоді й народилася картина “На полюванні”. Вона досить актуальна для підприємства, де я працюю! Та й для мене!
– Скільки робіт вже є у Вашому творчому доробку, і як творчість допомагає Вам у житті?
– Загалом, у мене вже є більше 10-картин. Вишиваю виключно хрестиком. На мій погляд така вишивка виглядає натуральніше та ніжніше. Зараз вишиваю й на одязі. Хочу всерйоз зайнятися вишиванками, зокрема вишити символічні дубові листочки на сорочці. Дубові листочки – це ж теж лісова тематика!
На одну картину йде від одного до трьох місяців роботи. Кажуть, що вишивка заспокоює… Можливо, бо у житті я досить імпульсивна. Але під час процесу шиття я багато думаю. Люблю вишивати у тиші. Тому й рішення згодом приймаю виважені.
– Розкажіть, будь-ласка, детальніше про Вашу “мисливську” картину? Звідки виникла така ідея? Як Ви її втілили у життя і як саме ставитесь до полювання, мисливського господарства?
– Картину “На полюванні” я вишивала у рекордних часових рамках. Саме ця робота була для мене найбільш легкою. З кожним хрестиком мріяла про результат, як моя робота висітиме на стіні та тішитиме очі. На її створення надихнув чоловік, який зі своїм батьком захоплюються полюванням. Крім того, у його родині навіть був мисливський пес – такий самий як на картині, лише чорної масті. А ще я сама теж мала змогу колись побувати на “качці” та “зайцях”. Тож ця тема мені близька не за чутками. Тож я хочу пропагувати любов до полювання, охорони природи, тваринного світу завдяки своїй творчості.
