Ну хто ж не знає смаку всесвітньовідомої картопельки з часничком, що солодко обпікає язик та залишає неперевершений післясмак? Хтось їв її та не знав, що вигадала рецепт уланівська кухарка Глафіра Дорош. Посмакувати уланівською смакотою могли вчора всі, відвідавши перший фестиваль “Картопля по-уланівськи”.
На великому стадіоні зібралися тисячі гостей зі всіх куточків Вінницької області. Для їхніх розваг була представлена велика кількість локацій, фотозон, майстер-класів, конкурсів та змагань, для дітей – окремі цікаві розваги й атракціони. Ятки з найрізноманітнішими смаколиками – від солодкої вати й морозива до шашликів та прохолодних напоїв. А також вироби ручної роботи. Проте найбільша черга була до запашної картоплі по-уланівськи, яку варили у великих казанах з олією та поливали часниковою підливою з сіллю. І навіть ціна на картоплю не зупиняла охочих нею посмакувати (за порцію картоплі правили 30 гривень). Можна лише уявити, скільки літрів олії використали того дня на її приготування, якщо на свято місцева влада закупила спеціально п’ять тонн.
Старостинські округи та села Уланівської територіальної громади представили свої світлиці. Креативні, творчі люди постаралися на славу, адже кожна світлиця відрізнялася від іншої своєю унікальною родзинкою. А яких лише страв не наготували вправні господині: домашня ковбаска, кров’янка, українське сало, пиріжечки й вареники з різними начинками, солодощі, запашні короваї та хліб на черені тощо. Багате українське село має чим дивувати й вражати.
На території фестивалю розташувався міні-музей Глафіри Дорош, яка й вигадала смачну картоплю по-уланівськи. Екскурсію до міні-музею проводила внучка авторки рецепту Наталія Дорош, яка розповіла багато цікавих фактів з життя кухарки Глафіри. Цікаво, що за все життя Глафірі Дорош двічі пропонували виїхати з Уланова, але вона вирішила залишитися в дорогому серцю селі. Вперше – коли вона під час Другої світової війни була на роботах у Німеччині, в неї закохався француз та пропонував поїхати на його Батьківщину. Вдруге це було саме тоді, коли вона їздила отримувати орден за свій рецепт.
Гості будь-якого віку знаходили собі заняття й залишалися задоволеними. Адже все тут було продумано. Як для дорослих, так і для дітей різного віку. Весело та цікаво проходили спортивні змагання для команд: були там і перекидання мішків з картоплею через 2-метрові ворота, бої півнів, змагання з армреслінгу, стрибання в мішках тощо. Усі переможці отримали відповідні нагороди й призи, а в загальнокомандному результаті перемогу здобула Уланівська територіальна громада. Чудові локації для дітей не пустували: атракціони, спеціально відведене місце для малювання, зона для найменшеньких з кубиками та кеглями тощо.
Справжнього драйву до свята додав танець “картопельки” з “часничками” від Пустовійтівської сільської громади. Біля сцени лунала запальна музика, а тому сміливіші охоче вийшли потанцювати. Люди насолоджувалися святкуванням і охоче фотографувалися як на тлі фотозон, так і з казковими Світлофором та символами фестивалю – Картопелькою та Часничком. А згодом перед тими, хто дочекався вечора, виступили відомі українські гурти “Водограй”, “Глорія”, “Медовий Полин”.
Автор тексту і фото – Алла Корнієнко.