Одна з відомих туристичних компаній у свій тур вихідного дня із категорії “зелений туризм” включила історичні об’єкти Козятинської громади, що в новоствореному Хмільницькому районі. Тур назвали “Білі гори Вінниччини”. Перші учасники туру відвідали Козятинщину ще в квітні цього року.
На маршруті туристам пропонується помилуватися дивовижними “білими горами”, що у Глухівцях, в Сестринівці – завітати у музей Михайла Грушевського та заказник “Сестринівська дача”, в музей хліба “Млин”, що у Білопіллі. В Козятині людям пропонують відвідати музей вокзалу – картинну галерею О. Шупляка.
Глухівський кар’єр
Музей хліба, Білопілля
Козятинський вокзал
На Вінниччині розробили проєкт – Програму розвитку туризму у Вінницькій області на 2021-2027 роки. В Програмі повідомляють, що Вінниччина має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та зовнішнього туризму. Сьогодні найбільш популярними видами туризму за метою подорожі на Вінниччині є культурно-пізнавальний, лікувально-оздоровчий, рекреаційний, сільський зелений туризм, подієвий, спортивний та активний туризм, релігієзнавчий туризм та паломництво. Наприклад, найбільш активними в розвитку сільського зеленого туризму є Барський, Вінницький, Гайсинський, Немирівський, Могилів-Подільський, Муровано-Куриловецький та Ямпільський райони. А що в галузі туризму пишуть про Хмільницький район, і які історичні або культурні пам’ятки згадуються в Програмі?
- Перше, чим славиться Хмільниччина, а саме Хмільник – це лікувально-оздоровчим та рекреаційним туризмом. Завдячуючи багатству якісних мінеральних та прісних підземних вод, Вінниччина відома далеко за своїми межами як оздоровчий край. Місто-курорт державного значення Хмільник відомий своїми радоновими водами далеко за межами України та Європи. До складу бальнеологічного курорту входять 8
санаторно-курортних закладів, що дає змогу щорічно оздоровлювати до 56
тисяч осіб, а це чималий потенціал для розвитку курортного туризму. Завдяки
сучасному обладнанню, новітнім методикам, високому професійному рівню
лікарського корпусу ефективність лікування на курорті Хмільник складає 97%. - В розділі Подієвий туризм, або як його ще називають (event-туризм), згадується місто Калинівка. Драг-рейсинг-шоу на аеродромі у м. Калинівка щороку збирає учасників змагань та глядачів з усієї України, а в останні роки все частіше відвідують цей захід ще й іноземні туристи.
- Релігійний туризм має особливе значення для розвитку внутрішнього туризму в області, оскільки викликає великий інтерес з боку не лише віруючих, а й інших верств населення та виконує ряд важливих функцій, серед яких пізнавальна, естетична й виховна. Знаменитий бальнеологічний курорт Хмільник має також і архітектурні принади – костел Усікновення, вежу колишньої мечеті та збудований в різних стилях епох палац.
В Програмі згадують напрямки розвитку туризму Вінниччини, які цілком реально можуть розвиватися в майбутньому:
1) Діловий туризм, сучасний туризм із діловою метою розцінюється
найбільш перспективним видом туризму через свою позасезонність,
можливість планування, орієнтацію на клієнта з високим рівнем доходу.
2) Сприятливі умови має Вінниччина для розвитку пригодницького
туризму та екстремальних видів екотуризму, що об’єднує всі подорожі,
пов’язані з активними способами пересування та відпочинку на природі, які
мають на меті отримання нових відчуттів, вражень, поліпшення туристом
фізичної форми та досягнення спортивних результатів. До них можна віднести
такі види туризму, як: рафтинг; спелеотуризм; пішохідний туризм; водний;
кінний туризм; маунтинбайк; парапланеризм.
3) Рибальський та мисливський (єгерський) туризм. Область має
вагомий ресурсний потенціал для розвитку зазначених видів туризму через
багату флору та фауну, лісостепову місцевість та велику кількість відкритих
водойм (річки, ставки, озера тощо). Крім того в лісах зосереджена значна
кількість грибів, ягід, різноманітних лікарських рослин, збирання яких може
виступати однією з цілей туристичної діяльності. В області функціонують
мисливські господарства із значними площами (більше 50 тис. га) мисливських
угідь (Вінницький, Гайсинський райони) та риболовні бази.
4) Соціальний туризм. Напрямок туристичного бізнесу, клієнтами якого є
громадяни, які мають соціальні пільги (пенсіонери, студенти, люди з
обмеженими властивостями, малозабезпечені багатодітні сім’ї). Цікава ідея для
розвитку внутрішнього туризму в регіоні. Це може бути щотижнева рекреація,
де основні зусилля мають бути спрямовані на тури вихідного дня із центром
(початком та закінченням маршруту) у м. Вінниця та тури з районних центрів
до міста та/або організація екскурсій в довколишні міста, а можливо навіть
всередині окремого міста. Соціальний туризм є дієвим механізмом залучення
населення регіону до туристичного споживання, завдяки чому вдосконалюється
його привабливість для зовнішніх ринків.
5) Гастрономічний (кулінарний) туризм може стати ще однією
складовою привабливості Вінниччини з огляду на етнографічно-івентивні
ресурси нашого регіону. Гастрономічний туризм як різновид туризму
пов’язаний з ознайомленням із виробництвом, технологією приготування та
дегустацією національних страв і напоїв, а також з кулінарними традиціями
регіону. Слід зазначити, що практично будь-який регіон має потенціал для
розвитку у себе кулінарного туризму і Вінниччина зокрема, адже може
запропонувати неповторну місцеву кухню та традиції гостинності. Наприклад,
тиманівська каша, на честь якої проводять фестиваль в Тульчинській ОТГ або,
відома далеко за межами України, картопля по-уланівськи, рецепт якої
винайшли в селі Уланів на Вінниччині і якій планується надати статус об’єкта
нематеріальної культурної спадщини.
Фото – kazatin.com, Автомото, Бердичівський погляд.