Хмільницький район – один з”найгарячіших” в області за кількістю виїздів рятувальників?

Хмільницький район – один з”найгарячіших” в області за кількістю виїздів рятувальників?
Spread the love

Як зазначають у Головному управлінні ДСНС у Вінницькій області, за період минулої доби рятувальники здійснили 36 виїздів на гасіння пожеж сухостою.

Станом на 13 квітня, «найгарячішими» районами області за кількістю виїздів підрозділів рятувальників стали: Вінницький, Могилів-Подільський, Хмільницький, Жмеринський райони та м. Вінниця.  Загальна площа пожеж склала понад 47 га.

З початку 2021 року на Вінниччині  зареєстровано 255 пожеж в екосистемах області. Випадки загоряння сухої рослинності почалися з березня. Зазвичай вони стаються через навмисні підпали.

Минулої доби в місті Хмільнику на березі річки вщент вигоріла трава на площі 300 квадратних метрів. Загалом, розповіли хмільницькі рятувальники, загоряється суха рослинність та дерева. Фахівець сектору забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій у Хмільницькому районі Дмитро Іщук зауважив, що минулого року в цей самий період підпалів на території нашого району було значно більше, був і такий випадок, що рятувальники ледве встигли загасити пожежу, адже вогонь уже впритул наближався до лісу, а там – були б набагато плачевніші результати.

Чи то інформаційна кампанія вплинула на людей, і як наслідок – прокинулась свідомість, але тепер люди почали дбайливіше ставитись до природи. Рятувальники нагадують, що через масові загоряння на відкритих територіях завдаються збитки не лише державі, а й довкіллю та здоров’ю жителів Вінниччини.

Чому не можна спалювати сухостій:

  • Вогонь убиває комах, тварин і пташок, які живуть у траві та не встигають втекти, зокрема: жайворонків, чайок, вівсянок, очеретянок, зайців, їжаків, плазунів, земноводних. Знищує гнізда з яйцями та новонародженими звірятами. Якщо вогонь перекидається на ліси, пожежі призводять до смерті великих тварин.
  • Пожежі знищують біорізноманіття, пошкоджують прикореневі частини дерев, знищують молоді пагони та насіння. Попри аргумент прибічників випалювання, нібито це корисно для молодих рослин, такі території «загарбують» бур’яни, різнотрав’я ж на них довгий час не буде.
  • Висока температура знищує мікрофлору ґрунту, внаслідок випалювання посилюється водна та вітрова ерозія, що спричиняє деградації ґрунтів.
  • Під час спалювання рослинних залишків, повітря отруюється токсичними оксидами азоту, в нього потрапляють важкі метали, якими потім дихають люди. Через це загострюються хронічні астма, бронхіт, тонзиліт та виникають нові, зокрема онкологічні захворювання. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більш як 9 кг мікрочастинок диму, у складі якого пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Як правило, разом із травою часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери.
  • Випалювання сухостою часто може перерости в масштабні пожежі, що перекидаються на ліси та населені пункти. Варто згадати торішні пожежі на Житомирщині, Луганщині та в Чорнобильській зоні відчуження. Жертвами полум’я, що вирвалося з-під контролю стають і самі палії. З початку 2021 року в країні вже зафіксували такі випадки.

Варто також нагадати і про штрафи. Так, 17 березня цього року вступив в силу новий Закон України про посилення відповідальності за спалювання сухої трави, поживних залишків, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах та поза їх межами.

Зокрема, за спалювання трави громадянам доведеться сплатити від 3060 грн до 6 120 грн, посадовим особам — від 15 300 грн до 21 420 грн.

За спалювання відходів і залишків сухої рослинності передбачений штраф у розмірі від 340 грн до 1 360 грн для громадян та від 850 грн до 1 700 грн – для посадових осіб.

Штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах складає від 1530 до 4590 грн для громадян і від 4590  до 15300 грн – для посадових осіб.

Штраф за знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі складає від 4590 до 15300 грн для громадян, для посадових осіб – від 10710 до  30600 грн.

Крім того, якщо палій нанесе шкоди довкіллю  в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, громадяни можуть сплатити від 6120 до  12240 грн, а посадові особи – від 21420 до  30600 грн штрафу.

Крім того, передбачається й кримінальна відповідальність за шкоду природному середовищу. За це можна отримати до 10 років ув’язнення. 

Фото – сайт ГУ ДСНС України у Вінницькій області

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *