Хмільницькі волонтери організували перший на Вінниччині автопробіг на честь героїв Першого зимового походу

Хмільницькі волонтери організували перший на Вінниччині автопробіг на честь героїв Першого зимового походу

Хмільницькі волонтери організували перший на Вінниччиниі автопробігу на честь героїв Першого зимового походу. Про це на сторінці у “Фейсбук” – “Волонтери Хмільника (зона АТО)” написав хмільницький волонтер й громадський активіст Микола Михальнюк. Він оприлюднив й фотографії заходу:
– Шановні друзі! Сьогодні, 13 грудня – 100 років першому зимовому походу Української Народної Армії проти більшовицької навали і білогвардійців.
За ініциативою директора Уладівської школи Олександра Масного сьогодні ми провели автопробіг на честь цеї історичної події. Перший в області та Україні – за маршрутом м Калинівка, с. Голендри, с. Самгородок, с. Дружне, с. Нова Гребля, с. Стара Прилука, смт. Турбів, с. Вахнівка, м. Липовець.
Відбулись зустрічі із учнями та громадами, вшанування пам’яті, покладання квітів до пам’ятників загиблим воїнам за волю України.
Взяли участь – ГО “Братерство Кипірового Яру”, ГО “Подільська Січ”, Вінницький педуніверситет – історичний факультет, Вінницький торговельно-економічний інститут, Вінницьке училище надзвичайних ситуаціій, добровольці Вінниччини, волонтери Хмільника, Козацтво Липовецького району.
Автопробіг відкрив очі про справжню історію нашого краю, про боротьбу за нашу волю і свободу . . . Історія повторюється, бо ми знову боремось за нашу волю і свободу із тим самим ворогом .  Це виховання майбутнього і сьогоднішнього покоління!

До речі, за даними істориків, події Зимового походу відбувались й на теренах Хмільницького району. Так Запорізька дивізія української армії проходила наступними селами Хмільниччини – Великий Острожок-Малий Острожок-Кустівці
Хмільницькі волонтери організували перший на Вінниччині автопробіг на честь героїв Першого зимового походуХмільницькі волонтери організували перший на Вінниччині автопробіг на честь героїв Першого зимового походу
Хмільницькі волонтери організували перший на Вінниччині автопробіг на честь героїв Першого зимового походуХмільницькі волонтери організували перший на Вінниччині автопробіг на честь героїв Першого зимового походуХмільницькі волонтери організували перший на Вінниччині автопробіг на честь героїв Першого зимового походуХмільницькі волонтери організували перший на Вінниччині автопробіг на честь героїв Першого зимового походуХмільницькі волонтери організували перший на Вінниччині автопробіг на честь героїв Першого зимового походу


Хмільницькі волонтери організували перший на Вінниччині автопробіг на честь героїв Першого зимового походу Історична довідка за матеріалами Вікіпедії:
Пе́рший зимови́й похі́д
 — похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводомМихайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 — 6 травня 1920 рр.)

Головним завданням Зимового походу було збереження присутності української армії на українській території, у ворожому запіллі, шляхом партизанських дій, в той час, як її Головний Отаман Петлюра, займаючись важливими державними справами, перебував зі своїм штабом у Варшаві.

Наприкінці листопада 1919 року рештки Наддніпрянської Армії УНР (Галицька армія, через замирення Петлюри з поляками (частина дослідників трактує його як зрадницьке), змушена була після 6 листопада 1919 р. увійти до складу російської армії генерала Денікіна) опинилися у так званому «трикутнику смерті» (Любар — Чортория — Миропіль). Тут українські війська були в оточенні трьох ворожих армій — Червоної, Добровольчої та польської (з якою на той час було досягнуто примирення); до того ж українські частини потерпали від епідемії тифу.

6 грудня 1919 р. на військовій нараді у Новій Чорториї було остаточно вирішено здійснити боєздатними частинами армії УНР партизанський рейд тилами денікінців. У поході тилами більшовиків і денікінців взяло участь близько 5000 осіб. Проте сам бойовий склад частин нараховував 2000 багнетів, 1000 шабель та 14 гармат. 50 % загальної кількості складали штаби частин, нестройові частини, обози.

21 січня 1920 року в селі Гусівка, Єлисаветського повіту відбулася нарада командирів дивізій армії Зимового походу, вирішено прорвати більшовицьке запілля окремими колонами, рухаючись до району Черкаси — Чигирин — Канів. До складу південної колони отамана М. Омеляновича-Павленка увійшла Запорізька дивізія, 3-й кінний полк і штаб армії, до складу північної колони отамана Ю. Тютюнника — Київська та Волинська дивізії. Колони рухались різними маршрутами, дезорганізуючи комунікації Червоної армії.

Хмільницькі волонтери організували перший на Вінниччині автопробіг на честь героїв Першого зимового походу

Розвідники полку ім. Костя Гордієнкапід час Зимового Походу 1919—1920 рр. (Федір Грінченко)

Перед походом армію поділили на чотири збірні групи:

  • Запорізька збірна група, або Запорізький корпус, з усіма частинами, що до нього раніше входили, за винятком Гайдамацької бригади Волоха, яка перейшла на бік Червоної армії.
  • Київська збірна група, що складалася з 5-ї та 12-ї Селянських дивізій, полку Морської піхоти, частин Залізної дивізії та залишки Корпусу Січових стрільців.
  • Волинська Збірна група, що складалася з 1-го збірного полку (до складу якого входили й рештки Північної дивізії), 2-го збірного пішого полку, решток 2-ї дивізії («Запорізької Січі»), 4-го полку сірожупанників (походженням з 4-ї дивізії сірожупанників), 2-го кінного полку ім. М. Залізняка, кінного полку ім. Гетьмана Мазепи та Волинської гарматної бригади, що утворилась з решток гарматних частин згаданих вище 3-х дивізій.
  • 3-тя Стрілецька дивізія, або група, до складу якої входили частини тієї ж 3-ї стрілецької дивізії та Спільна Юнацька школа.

Українська армія Зимового походу складалась із:

Бойовий склад Дієвої армії УНР Зимового походу на 6 травня 1920 року налічував 4319 осіб, 2100 багнетів і 580 шабель, 81 кулемет, 12 гармат.

Детальний опис маршруту Армії Української Народної Республіки у Першому зимовому поході наведений у спогадах Михайла Омеляновича-Павленка.

За весь рейд запіллям ворога пройдено 2500 кілометрів, проведено понад 50 успішних боїв.

Маршрут Першого Зимового походу пролягав територіями нинішніх Житомирської (Романівський, Любарський, Чуднівський р-ни), Київської (Тетіївський р-н), Черкаської (майже всі райони), Кіровоградської (майже всі райони), Миколаївської (Врадіївський, Доманівський, Вознесенський, Єланецький, Новобугський, Казанський р-ни), Одеської (Миколаївський, Любашівський, Ананіївський, Балтський р-ни), Вінницької (в 1919 — Хмільникський, Калинівський, Козятинський, Липовецький, Погребищенський, Оратівський, закінчення походу — Чечельницький, Бершадський, Тростянецький, Крижопільський, Томашпільський, Ямпільський, Тульчинський, Піщанський р-ни).

Основні битви були під Липовцями, Жашковом, Уманню, Каневом, Черкасами, Смілою, Золотоношею, Ольвіополем, Голованівськом, Гайсином, Вознесенськом, Ананьївом іБалтою.

Наслідки і значення

За оцінками воєнних істориків перший Зимовий похід Армії УНР є найгероїчнішою сторінкою воєнного мистецтва періоду Української революції (1917—1921 рр.), під час якого українська армія вперше вдало застосувала партизанські методи боротьби з численними ворогами. Досягнута головна найважливіша мета — збережена армія УНР. Зимовий похід дав зразки характерної партизанської війни.

Усі учасники Зимового походу, що повернулися, були нагороджені орденом Залізного Хреста, який у системі відзначень українського війська посідав «безапеляційно перше місце».

Стратегічне значення Зимового Походу можна коротко звести до таких пунктів:

  1. Армія, якій загрожувало цілковите знищення, не лише була збережена, а й виконала намічену операцію; дух війська, пригноблений невдачами осені 1919 року, знову піднявся.
  2. Зимовий Похід пришвидшив ліквідацію Добровольчої армії Денікіна.
  3. Завдяки Зимовому Походові в українській державності не було перерви між роками 1919 і 1920. Елементи державності — влада, населення, територія — всі ці 5 місяців були в руках Української Народної Республіки — в різний час, в різних місцях, але все на території України.
  4. Існування армії Зимового Походу уможливило українській делегації у Варшаві твердіше ставитися до свого польського контр-партнера, ніж коли б уряд український не мав жодної збройної сили.
  5. Зимовий Похід спричинився до значного піднесення національної свідомості серед широких мас українського населення. Завдяки Зимовому Походові т. зв. «білий рух» був остаточно скомпрометований. Українське населення остаточно пізнало всю облуду тих гасел, що їх несла армія Денікіна. Українські частини населення зустрічало з радістю, як своє військо і свою владу.
  6. Це піднесення національної свідомости було настільки сильне, що і більшовикам довелося змінити свою тактику. Коли в році 1919 вони йшли в Україну, то йшли як інтернаціоналісти, з повною неґацією кожних проявів національного почуття. Портрети Шевченка нищили, українську мову вважали ознакою контрреволюції. У 1920 році Нарком військових справ видав свій відомий декрет, в якому наказував цілком інакше ставитися до українського населення. Власне, з цього часу починається НЕП в національному питанні, що провадив до так званої «українізації». Більшовики побачили, що потрібні інші методи боротьби, ніж заборона і нищення. Послаблення тиску на українство в результаті спричинило спонтанний розвиток української культури, що носить назву українського відродження 20-тих років.
  7. Нарешті, Зимовий Похід створив і залишив назавжди традиції української збройної боротьби в запіллі ворога, традиції, що чверть віку пізніше воскресли в ділах і чинах різних повстанських груп в Україні.

Вшанування

У місті Ананьїв Одеської області з 19 червня 2018 р. будувався перший на Одещині пам’ятник присвячений воякам Армії Української Народної Республіки — пам’ятний знак «Землякам — учасникам Першого Зимового походу Армії УНР». Ініціатива пам’ятного знаку належала громадськості — благодійному фонду «Героїка», який цілий рік збирав кошти для цієї ідеї серед українців усього світу. Офіційний дозвіл на будівництво був наданий «Героїці» виконавчим комітетом Ананьївської міської ради 30 березня 2017 р. 15 вересня 2018 року пам’ятник було урочисто відкрито.

23 серпня 2019 року 28-ма окрема механізована бригада ЗСУ отримала почесну назву: «імені Лицарів Зимового походу»

Поділитись у соц мережі


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *